Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №183/11847/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11847/25

№ 3/183/4984/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

09.11.2025 року о 02.10 годині по вул. Гагаріна, 6 в с. Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Dodge», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи, при цьому на адресу суду надійшли заперечення захисника Коваленка М.В. щодо протоколу про адміністративне правопорушення, мотивовані наступним.

Ввечері в період з 22:00 до 23:00 години 08.11.2025 року ОСОБА_1 прибув до свого знайомого в гості в селище Зарічне Самарівського району. Автомобіль ОСОБА_1 був припаркований біля будинку по вул. Гагаріна у с. Зарічне. Перебуваючи у свого знайомого вдома, ОСОБА_1 , декілька разів виходив до свого автомобіля, щоб взяти деякі речі з авто, під час другого підходу до свого автомобіля до ОСОБА_1 , який знаходився біля свого автомобіля, який стояв припаркований, під`їхали працівники патрульної поліції. Підійшовши до ОСОБА_1 , патрульні запитали хто власник автомобіля DODGE номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 звісно, що відповів патрульним, що даний автомобіль належить йому, і запитав у них в чому справа? Після цього один із патрульних поліцейських запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкоголь, та один із патрульних поліцейських запропонував ОСОБА_1 , пройти тест на вміст алкоголю в крові за допомогою алкотестера або у медичному закладі. ОСОБА_1 звісно розумів, що за кермом автомобіля він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, адже він приїхав до свого знайомого, ще в період часу з 22:00 до 23:00 08.11.2025 року. Під час під`їзду патрульних поліцейських, машина взагалі стояла припаркована біля будинку. На повідомлення ОСОБА_1 патрульним поліцейським про те, що він за кермом автомобіля не перебував, авто просто стояло біля будинку, патрульні поліцейські йому повідомили, що це вже суд буде вирішувати, керував він автомобілем, чи ні. Склавши відносно ОСОБА_1 протокол, патрульні поліцейські повідомили йому, що матеріали відносно нього будуть направлені до суду. Отже з вищевказаного можливо дійти до висновку, що ОСОБА_1 наголошує на тому, що він за кермом автомобіля в стані алкогольного сп`яніння не перебував, авто взагалі стояло на паркові, коли до нього під`їхали патрульні поліцейські, і йому не зрозуміло з яких підстав саме на нього було складено адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив закрити справу про адміністративне правопорушення, зазначивши, що його підзахисний ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, поліцейські підійшли до автомобіля, який знаходився у нерухомому стані.

Не зважаючи не невизнання своєї вини, суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення, разом з відеозаписом до нього; рапорту інспектора поліції про те, що під час несення служби по вул. Гагаріна, 6 в с. Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області, був зупинений автомобіль «Dodge», д/н НОМЕР_1 . Під час розмови встановлено, що водій перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти на місці зупинки транспортного засобу, огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КП «ОМПЦЛЗ «ДОР».

Таким чином, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з відео файлом, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Alcotester Drager» та проходження огляду в медичному закладі.

Зокрема, на відео зафіксовано, як поліцейський в присутності ОСОБА_1 питає у останнього «ви будете проходити медичний огляд?», на що останній говорить «ні» (02:57-02:58 хвилин відеозапису).

Таким чином, в переглянутому відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан виявлення алкогольного сп`яніння.

Тобто, факт того, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, за допомогою газоаналізатору «Alcotester Drager», та в медичному закладі зафіксований відеозаписом з бодікамери поліцейського.

Щодо заперечення факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем під час зупинки.

Оцінюючи таку позицію ОСОБА_1 , суд зауважує на наступному.

Суд приймає до уваги той факт, що сам момент зупинки транспортного засобу на відео не зафіксований.

Водночас, на відео зафіксовано, як ОСОБА_1 запитує у поліцейського, «причина остановки», поліцейський говорить, «Ви порушуєте комендантську годину», (02:56 хвилин відеозапису). Тобто, з розмови, зафіксованої на відеозаписі, суд робить висновок про те, що на момент зупинки ОСОБА_1 цей факт не оспорював. Будь-яких пояснень з приводу того, що автомобіль стояв, а ОСОБА_1 лише хотів забрати речі з припаркованого авто, відеозапис не містить.

Разом з тим, згідно з рапортом інспектора поліції Олексія Леження під час несення служби 09.11.2025 року по вул. Гагаріна, 6 в с. Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області, був зупинений автомобіль «Dodge», д/н НОМЕР_1 . Під час розмови встановлено, що водій перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру.

Обставини, викладені в рапорті, повністю підтверджуються відеозаписом, долученим до протоколу, на якому ОСОБА_1 на місці події 09.11.2025 року факт того, що саме він був за кермом не заперечував.

За таких обставин, таку позицію захисника Мартиненка С.П., суд сприймає, як версію захисту з метою уникнення покарання за вичинене правопорушення.

Отже, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, не підтверджуються жодними доказами і суперечать іншим обставинам, які встановлені в судовому засіданні.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.В. Березюк