Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №180/2639/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2639/25

2/180/216/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Марганці цивільну справу № 180/2639/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вони з відповідачем перебували в шлюбі, який розірвано згідно рішенню суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька – ОСОБА_3 . Дитина знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає.

У зв`язку з чим, вона звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2025 року вказана справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику), а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

5 січня 2026 року від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов визнав частково, у розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу, зазначив, що позивач не підтвердила, що дитина проживає з позивачкою та вона утримує її, не надано доказів витрат на харчування, лікування, навчання; відповідач уклав шлюб з ОСОБА_4 та в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 ; дружина не працює, батько є інвалідом 3 групи, який потребує медикаментозного лікування, на теперішній час він військовослужбовець.

30 січня 2026 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, надавши копії документів, які підтверджують зміну прізвища позивача.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 вересня 2024 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) – ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_6 народилася донька – ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_6 змінювала прізвище, згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 27 серпня 2021 року прізвище позивача – ОСОБА_7 .

Відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини не надає.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан відповідача, наявність неповнолітнього сина, а також те, що відповідач отримує стабільну заробітну плату, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Суд не враховує доводи відповідача, що на його утриманні перебувають дружина та батько, інвалід 3 групи, оскільки дружина відповідача є працездатною, батько отримує пенсійні виплати та є частково працездатним.

Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та, в першу чергу інтересам дитини, та не порушить прав сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача мають бути стягнуті 1331 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10,89,141,223,263-265, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.12.2025 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 6 лютого 2026 року.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1

Суддя: Ю. А. Тананайська