Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №176/3532/25
Суддя: Павловська І. А.
справа №176/3532/25
провадження №2/176/240/26
РІШЕННЯ
Іменем України
15 січня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої – судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 в якому просить стягнути аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовті Води Дніпропетровської області. Її батьком є відповідач по справі - ОСОБА_2 .
Досягнувши повноліття ОСОБА_3 продовжує навчання та на теперішній час є студентом ІІ курсу Київського університету культури та мистецтв. Термін закінчення навчання - 30 червня 2028 року. Форма навчання – денна. Навчається за контрактом. Проживає в гуртожитку. Стипендію не отримує.
Позивачка звертає увагу на те, що перебуває на утриманні матері, але їй для навчання постійно необхідно купувати підручники, зошити та іншу канцелярію. Окрім того, кошти витрачаються на одяг, ліки та продукти харчування.
На даний час позивачка влаштуватися на роботу не має можливості, оскільки навчається на денній формі навчання.
Таким чином, ОСОБА_3 вимушена звернутись до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
25 листопада 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де посилаючись на складне матеріальне становище просив встановити аліменти на користь позивачки у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку. Вказав, що з серпня 2025 року він вважається СЗЧ, внаслідок чого його грошове забезпечення призупинено.
Зазначив, що з жовтня 2024 року по травень 2025 року ним було сплачено значні суми на погашення аліментних зобов`язань. Загальна сума коштів перерахована ним за вказаний період на утримання дітей, становить понад 231000,00 грн.
Окрім того, вказав, що на його утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02 грудня 2025 року позивачка надала відповідь на відзив, де не погоджується з обставинами викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Вказує, що стягнення з відповідача зазначеної вище суми здійснювалося примусово та не залежало від бажання ОСОБА_2 .
Позивачка зазначає, що за час перебування відповідача на службі, останній жодного разу не поцікавився її життям та життям її молодшої сестри.
Звертає увагу на те, що зазначені виплати здійснювалися на підставі рішення суду від 24 лютого 2017 року і стосувалися стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та погашення існуючої заборгованості, яка виникла раніше.
Зазначає, що обставини, пов`язані з призупиненням виплат через СЗЧ, є наслідком власних вольових дій відповідача, а не об`єктивними обставинами, які звільняють від обов`язку сплати аліментів.
Позовні вимоги підтримує та вважає, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки від його доходу є обгрунтованиою, оскільки має покрити частину її витрат на навчання, харчування, проживання та інше.
08 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заперечення.
Відповідач вказав, що він не приховував доходи та не ухилявся від сплати аліментів, а зазначені кошти в сумі 231000,00 грн., були значними та суттєво виснажували його бюджет.
Посилався на те, що під час виконання службових обов`язків отримав поранення/травму (АКБТ) та з 26 липня 2025 року по 31 липня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Вважає, що медичні обставини є об`єктивними та безпосередньо вплинули на його здатність проходити службу.
Окрім того, вважає, що позовні вимоги у частині стягнення 1/4 частки доходу є завищеними, оскільки не враховано обставини викладені відповідачем.
Таким чином, просив встановити аліменти на користь позивачки у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Із довідки Київського університету культури та мистецтв вбачається, що ОСОБА_1 , після досягення повноліття, продовжує навчання та на теперішній час є студенткою 2-го курсу за ступенем «бакалавр», навчається на спеціальності «Сценічне мистецтво», на денній формі навчання, за освітньою программою режисура фешн та шоу-бізнесу. Навчається за контрактом. Період навчання з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 рік.
У зв`язку з цим повнолітня донька, що продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги від батьків на своє утримання.
Разом з тим, за словами позивачки, на теперішній час її матеріальним забезпеченням займається мати.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
З врахуванням вищенаведених правових норм та заявлених позивачкою вимог, аналізуючи зібрані докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати у такому розмірі щомісяця до закінчення навчання позивачкою, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, за умови продовження навчання, почавши стягнення з 05 вересня 2025 року.
З відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 182, 199-200 Сімейного кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати у такому розмірі щомісяця до закінчення навчання позивачкою, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, за умови продовження навчання, почавши стягнення з 05 вересня 2025 року.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua