Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №504/5498/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/5498/25

Провадження №3/504/148/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ново-Українка Кіровоградської області, громадянки України, ФОП, заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 30.11.1998р. Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025р. головним державним інспектором ГУ ДПС в Одеській області Дьома О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення №415/15-32-07-06-13, згідно якого при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , магазину за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, а саме: непроведення розрахункових операцій через зареєстрований ПРРО та видачі розрахункових документів встановленої форми на суму 1000 грн., на суму 834 грн., на суму 5399 грн., на суму 33615 грн., на суму 1502 грн., та згідно відомості ТМЦ не облікований товар на суму 96448 грн. відповідно акту перевірки від 05.12.2025р. №64736/Ж5/15-32-07-06/ НОМЕР_2 , чим порушено п.п.1, 2, 12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за що передбачено ч.1 ст.155-1 КУпАП. Зазначене порушення допущено ОСОБА_1 .

В судових засіданнях ОСОБА_1 в присутності свого представника Фальчука В.П. свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що 26.11.2025 р. в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , прийшли податківці Головного управління ДПС в Одеській області - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою проведення фактичної перевірки. На робочому місці була продавець ОСОБА_4 , з якою у неї укладений трудовий договір. Початок перевірки був о 15:40. В цей час вона заходилась у себе вдома. Відповідно до вимог пп. 75.1.3 п 75.1 ст. 75 ПКУ фактична перевірка проводиться виключно по таким питанням: дотримання законодавства щодо обігу готівки; порядок здійснення розрахункових операцій; ведення касових операцій; наявність ліцензій; оформлення трудових відносин та трудових договорів. ОСОБА_3 зробив контрольну закупку змішувача води вартістю 1000 грн., а продавець не провела покупку через РРО по причині відсутності світла. Про це була складена пояснювальна записка продавцем і ця записка є в матеріалах справи. Податківці зробили опис наявних готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків та становили невідповідність наявних готівкових коштів показникам «Х»-денного звіту РРО в розмірі 834 грн. На цьому фактична перевірка в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » була завершена. Направлення для проведення фактичної перевірки складалося комісією по шаблону, без конкретно встановлених, чи можливо встановлених порушень Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 року ФОП ОСОБА_1 і ці пояснення знайшли своє підтвердження в матеріалах перевірки та матеріалах справи, в яких відсутні розрахунки можливих ризиків порушенням ФОП ОСОБА_1 вище вказаного закону. Жодних розрахунків таких ризиків матеріали про направлення на проведення фактичної перевірки діяльності ФОП не містять. Для неї податківці через продавця залишили запит про надання документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо від 26.11.2025 р. до списку яких, серед інших документів, були виписки з банку та трудовий договір з продавцем. Наявні документи вона надала. Вимога надати трудовий договір правомірна при проведенні фактичної перевірки, а всі інші документи надаються при проведенні документальної перевірки, яку вони не проводили, бо не мають права, з урахуванням дії мораторію на проведення документальних перевірок підприємців згідно ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, (якщо податкова адреса платників податків станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території. Її податкова адреса: АДРЕСА_1 (податківці її вказують в акті фактичної перевірки) віднесена до таких територій з 26 травня 2025 року. Наказом №1151 від 15.07.2025 р. Міністерства розвитку громад та територій України, в якому затверджені Зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 р. Але в порушення вказаної заборони податківці провели аналіз виписок з банку та нарахували порушень на загальну суму 40 156 грн. Однак, усі ці кошти зараховані на її єдиний поточний рахунок в Приватбанку, а також ці суми відображені в річних звітах до податкової служби України, і податковій службі це було відомо на час проведення перевірки.

Звернула увагу суду, що виписки банку стосуються її підприємницької діяльності в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а фактична перевірка проводилась в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У неї одна каса і одне РРО для здійснення розрахунків. Під час проведення фактичної перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », податківці склали відомість, в яку включили 16 одиниць товару, який віднесли до складної побутової техніки загальною вартістю 41 540 грн. (відповідні документи є в матеріалах справи).

Вважає, що під виглядом фактичної перевірки були проведені дві перевірки: фактична перевірка у продавця ОСОБА_4 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 магазину «Новосел».

Правопорушення, встановлені податківцями, відображені в п.2.2.20 Акту фактичної перевірки і складаються з трьох частин: 1) порушення, скоєні продавцем на суму 1000 грн. і 834 грн., разом 1834 грн.; 2) на суму 5399 грн. (12.11.2023р.-26.11.2023р.); на суму 33615 грн. (06.01.2024р.-31.07.2024р.); на суму 1502 грн. (12.03.2025-14.11.2025р.) на загальну суму 40156 грн. (на основі виписок банку); 3) згідно відомості ТМЦ на суму 96448 грн. На її прохання пояснити розмір штрафу ОСОБА_2 відмовила. На основі Акту фактичної перевірки від 04.12.2025 р. було складене Податкове повідомлення - Рішення № 69180/15-32/07-06 від 26.12.2025 р., в якому нараховані фінансові санкції у розмірі 159 437 грн..

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування Податкового повідомлення - Рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 69180/15-32/07-06 від 26.12.2025 р. в частині застосування штрафу. (справа 420/702/26).

Акт фактичної перевірки був підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні головний державний інспектор ГУ ДПС в Одеській області Дьома О.В. пояснила, що дійсно протокол було складено на підставі акту податкової перевірки. Вважає, що правомірною проведену перевірку та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також судом було витребувано та досліджено матеріали перевірки в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, приходжу до такого висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини та змінювати формулювання обвинувачення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд не має права перебирати на себе функції обвинувача, збирати докази самостійно, а тому приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Часиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Диспозиція ч.1 ст. 155-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері діяльності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у вину ставитьсянепроведення розрахункових операцій через зареєстрований ПРРО та видачі розрахункових документів встановленої форми на суму 1000 грн., на суму 834 грн., на суму 5399 грн., на суму 33615 грн., на суму 1502 грн., та згідно відомості ТМЦ не облікований товар на суму 96448 грн.

При цьому за які конкретно послуги не було видано розрахункові документи, і які саме розрахункові документи повинні були видаватися в протоколі не вказано.Отже, звинувачення в цих порушеннях не є конкретизованим. Суд позбавлений можливості усунути відповідні прогалини та встановити зазначені обставини в судовому засіданні.

Суд констатує, що у протоколі ДПС зазначається, що декілька сум, на яку допущені порушення, про що вказано вище. Зазначене порушення, нібито, було вчинене 26.11.2025 року в приміщенні магазину, як вказано в протоколі. Однак до протоколу не додано будь-яких доказів, що саме в цей день були здійснені розрахунки без РРО на означені суми. В той же час, в доданому до протоколу Акті фактичної перевірки вказано, що перевіряємий період був триваючим, починаючи з 12.11.2023р.

Враховуючи вимоги ст.38 КУпАП адміністративні правопорушення поділяють на триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер.

В свою чергу, триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою і припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.

Таким чином, правопорушення, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, є разовими, що мали місце у конкретні дати. При цьому складеним протоколом не доводиться факт проведення саме 26.11.2025 розрахунків з порушенням законодавства на суми, вказані в протоколі.

Суд погоджується із твердженням представника ОСОБА_1 – Фальчука В.П. про те, що направлення для проведення фактичної перевірки складалося комісією по шаблону, без конкретно встановлених, чи можливо встановлених порушень Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 року ФОП ОСОБА_1 і ці пояснення знайшли своє підтвердження в матеріалах перевірки та матеріалах справи, в яких відсутні розрахунки можливих ризиків порушенням ФОП ОСОБА_1 вище вказаного закону. Жодних розрахунків таких ризиків матеріали про направлення на проведення фактичної перевірки діяльності ФОП не містять.

Також є слушним те, що дійсно під виглядом фактичної перевірки співробітниками ДПС були проведені дві перевірки: фактична перевірка в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Крім того, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області, яке стало підставою для складання акту перевірки, на даний час оскаржується, рішення не ухвалено.

Решта доводів та заперечень висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином, у справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан