Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №736/2163/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/2163/25

Номер провадження 2-а/736/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кутового Ю.С.,

при секретарі Батюк Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка адміністративну справу за позовом представника позивача – адвоката Маслак Марії Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Маслак Марія Станіславівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Просить постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 №264 від 22.05.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Дану постанову позивач вважає незаконною, та такою, що винесена із грубим порушенням чинного законодавства, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно Позивача, в порушення вимог ст.280 КУпАП не встановив всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, а саме не з`ясував, що позивач виключений з військового обліку та не має статусу військовозобов`язаного, а тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, все це свідчать про те, що посадовою особою, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було надано оцінку наданим документам та не перевірено доводи, зазначені в поясненнях під час складання протоколу.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надав до суду відзив, в якому просив відмовити повністю в задоволенні позову.

Суд дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Як встановлено судом, військово-лікарською комісією ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у його військовому квитку серії НОМЕР_1 від 19.04.1984 року на сторінці 32 зроблений відповідний запис та завірений печаткою і підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також 25.02.2014 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі, про що у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 19.04.1984 року на сторінці 33 зроблений відповідний запис та завірений печаткою і підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_3 складено постанову №264 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Як вбачається зі змісту постанови, 17.04.2025 позивач був оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.04.2025 для уточнення даних, однак у зазначений строк по повістці не прибув.

11.04.2025 відповідач вперше вручив Позивачу повістку, відповідно до якої Позивач повинен прибути для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09:00.

17.04.2025 позивач прибув за даною повісткою для уточнення даних та повідомив Відповідача, що в силу вимог Закону він не є військовозобов`язаним, а тому просив внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Однак Позивачу було вручено повістку на 22.04.2025 та направлення на ВЛК.

Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено заяву, в якій він просив внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У відповідь на дану заяву ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.07.2014 позивачу було встановлено графу ІІІ статті 61б, 39б, 13в (наказ МОУ №402 від 14.08.2008), що в редакції наказу на той час мала визначення - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Відомості були внесені до військового квитка.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо неможливості виключення з військового обліку по причині досягнення граничного віку перебування в запасі, запис щодо якого був зроблений у 2014 році, оскільки Законом України №1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону України №2232-ХІІ та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014 №1604-VII до 60 років і наразі згідно висновку ВЛК за зазначеними статтями, позивач являється непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, та не досяг граничного віку перебування в запасі.

Тобто, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-ХІІ позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду, а відтак, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-ХІІ позивач 1966 року народження, не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним та на даний час перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.05.2025 року на позивача був складений протокол №264, у зв?язку з порушенням вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Положеннями ч.9 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи,які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи,які взяті на військовий облік; військовослужбовці-особи,які проходять військову службу; військовозобов`язані-особи,які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період,а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до ст. 21 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаний та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов`язаним.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач 17.04.2025 під особистий підпис отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 №3221482 на 22.04.2025 для уточнення персональних даних але у встановлений строк позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та про причини неприбуття не повідомив.

Позивач за отриманою повісткою не прибув та про причини неприбуття в 3 денний термін не повідомив та в 7 денний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виходячи з вищевикладеного своїми діями Позивач порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, а саме, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення від отримання другого примірника протоколу позивач відмовився в присутності свідків, що підтверджується їх підписами.

Зміст протоколу Позивачу було доведено, в тому числі про місце час та дату розгляду справи.

Тобто позивача було ознайомлено з тим що розгляд відбудеться саме 22.05.2025 та було доведено, що саме в цей день буде відбуватися розгляд справи тому йому необхідно прибути для того щоб надати докази своєї невинуватості оскільки в поясненнях до змісту протоколу позивач від пояснень відмовився.

22.05.2025 року була розглянута справа про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, з`ясовано, що позивач, винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності передбаченій ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, а саме: військовозобов`язаний позивач не прибув за повісткою яку отримав особисто 17.04.2025 року, чим порушив вимоги ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану. Постановлено накласти на Позивача штраф у сумі 17000гривень.

Враховуючі вищевикладене, службові особи при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, розгляді та винесенні постанови діяли в порядку і межах Закону, а позивач має на меті уникнути відповідальності за вчинене і доведене адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З урахуванням зазначеного, суд, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, виходячи із аналізу наведених вище положень законодавства України, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ч.3 ст.210, ст.ст.268, 278 - 280, 285, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 242-246 КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви представника позивача – адвоката Маслак Марії Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Корюківський районний суд Чернігівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.С.Кутовий

Повне рішення виготовлено та підписане 10.02.2026 р.