Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №454/4546/24
Суддя: Цяцяк Р. П.
Справа № 454/4546/24 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю.
Провадження № 22-ц/811/1613/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю секретаря Підлужного В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про призначення його опікуном ОСОБА_2 , 1996 року народження (заінтересована особа – виконавчий комітет Сокальської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування).
Вимоги заяви обґрунтовувалися тим, що 26 грудня 2013 року Сокальським районним судом Львівської області ухвалено рішення про визнання недієздатним його рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено його опікуном батька - ОСОБА_3 .
22 червня 2016 року рішенням суду у справі №454/1630/16-ц додатково опікуном брата призначено маму - ОСОБА_4 . Зазначалося, що станом на сьогоднішній день судові рішенні не скасовані та згідно вимог чинного законодавства строк дії рішення не обмежувався певним відрізком часу. На даний час ОСОБА_1 виповнилося 28 років і він через хворобу перебуває у важкому фізичному стані і є особою з інвалідністю 1-А групи. Стверджувалося, що батьки через свій вік та стан здоров`я не в змозі забезпечувати синові повноцінний догляд (а.с. 1-3, 11-15).
14 січня 2025 року ОСОБА_4 , матір заявника ОСОБА_1 та недієздатного ОСОБА_2 , подала до суду заяву про звільнення її від обов`язків опікуна недієздатного ОСОБА_2 у зв`язку з неможливістю виконувати обов`язки опікуна у зв`язку зі станом здоров`я (визнанням її особою з 1 групою інвалідності) (а.с. 18).
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатного брата відмовлено (а.с. 27-30).
Додатковим рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 03 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення її від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_5 (а.с. 74-75).
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року оскаржив заявник.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його заяви, покликаючись на необґрунтованим оскаржуваного ним рішення суду та на порушенням норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає помилковим висновок суду про те, що у поданні органу опіки і піклування не доведено з посиланням на докази неможливості здійснення догляду і бути опікуном його батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи є заява ОСОБА_4 з проханням звільнити її від обов?язків опікуна в зв?язку з неможливістю їх виконання через важку хворобу, підтверджена довідкою МСЕК про встановлення їй 1 групи інвалідності.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи є докази про хворобу ОСОБА_3 , яка унеможливлює повноцінний догляд за недієздатним 28-річним сином, який не може себе обслуговувати, його потрібно переносити, мити, переодягати, возити в лікарню і т. д., що потребує значної фізичної сили.
Стверджує, що батьки не можуть повноцінно виконувати обов`язки опікуна недієздатного, а інших осіб, які б відповідали всім вимогам до опікуна і мали б бажання ним бути, немає.
Зазначає, що посилання суду на те, що виконавчий комітет Сокальської міської ради «не довів доцільність призначення» ОСОБА_1 опікуном, є безпідставним, оскільки органом опіки та піклування зібрано і подано всі матеріали, передбачені законом. Вважає, що за потреби суд мав можливість витребувати ці документи, а не «…вишукувати шляхи і способи відмовити потенційному опікуну, тим самим порушуючи право недієздатної особи на повноцінне (наскільки це можливо) забезпечення життєдіяльності».
Вважає, що висновок суду про те, що орган опіки та піклування зобов`язаний додатково перевіряти звернення особи призовного віку з урахуванням воєнного стану та можливих зловживань, не ґрунтується на законі і покладає на орган опіки невластиві йому функції (а.с. 33-37).
Додаткове рішення Сокальського районного суду Львівської області від 03 листопада 2025 року ніким не оскаржувалося.
04 лютого 2026 року апелянт подав до суду Клопотання про долучення доказів (документів), яке також містить клопотання про апеляційний розгляд справи без участі апелянта.
Як вбачається з документів, долучених апелянтом до згаданого вище Клопотання, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , матір заявника ОСОБА_1 та недієздатного ОСОБА_2 (а.с. 88), а 22 січня 2026 року рішенням Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_3 , 1965 р.н., звільнено від повноважень опікуна над недієздатним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 89-90).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні заяви про призначення заявника опікуном його недієздатного брата суд мотивував (зокрема) тим, що на час звернення з цією заявою до суду та розгляду її судом опікунами недієздатного у встановленому чинним законодавством порядку були призначеними обоє його батьків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких від повноважень опікуна ніхто не звільняв і таке звільнення батько (зокрема) і не ініціював: наведені обставини самим заявником (апелянтом) визнаються та не оспорюються.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_3 було звільнено від повноважень опікуна над недієздатним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року, яке станом на час апеляційного розгляду даної справи (09 лютого 2026 року) ще не набрало законної сили: наведені обставини також апелянтом визнаються та не оспорюються. Тобто, на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення, наведених обставин просто не існувало, а тому ці обставини не можуть бути правовим обґрунтуванням для скасування оскаржуваного рішення.
В той же час, на переконання колегії суддів, відсутність у недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного опікуна (у зв`язку зі смертю одного з них (його матері) та у зв`язку зі звільненням від обов`язків опікуна рішенням суду іншого (його батька) – після набрання цим рішенням суду законної сили) безспірно надає право рідному брату згаданого недієздатного на повторне звернення, як до органу опіки та піклування, так і до суду, з заявою про повторний розгляд питання про призначення його опікуном недієздатного брата.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua