Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №689/2306/25 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №689/2306/25

Суддя: Шевчик О. М.

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/2306/25

3/689/56/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Шевчик О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

перекладача – Павленка О.Ю.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ярмолинці справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом ЛВХ №577 про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в період з 17 год 00 хв 19 грудня 2025 року по 05 год 00 хв 21 грудня 2025 року без поважних причин проводив час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-11 КУпАП, а саме, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчиненого в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Куейо ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 надав можливість перевестися йому в складі десяти іноземців до іншої бригади. Їм сказали зібрати свої речі, для того, щоб їх направити в 108 бригаду. Він підписував протокол про адміністративне правопорушення та заяву про визнання вини, бо Руслан (їхній перекладач) сказав, що це для того, що вони не повинні йти в суд. Заяву про визнання вини він не перекладав.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 повинен був перевестися до іншої військової частини авторизовано командиром бригади. Вони всі разом, в кількості 10 чоловік, виїжджали з військової частини. Виїжджали організовано транспортом. Вони мали перевестися до 108 бригади в м. Львів. 20.12 2025 на 10 год 00 хв, коли вони були у Львові, приїхала поліція зі списками 10 людей та затримали їх.

Свідок ОСОБА_5 , військовослужбовець цієї ж військової частини, пояснив, що військовослужбовець їхньої частини повідомив йому, що іноземних військових треба завезти у м. Хмельницький та допомогти добратися їм до м. Львів. Пояснив, що він не знав куди і чого вони їдуть. Вказав, що залишення військової частини організовано десятьма військовослужбовцями неможливе без відповідного дозволу.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що є військовослужбовцем військової частини. Пояснив, що до нього подзвонили і сказали, що потрібно забрати іноземців, бо вони будуть переведені в 108 бригаду. Він їм це переклав.

Суд, заслухавши особу, що притягається до відповідальності, свідків, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Частина третя статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Заслухавши пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні знайшли своє підтвердження.

Крім того, вони підтверджуються наданими ним фото - та відеоматеріалами, з яких вбачається централізований його вивіз у складі групи військовослужбовців за межі військової частини.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні не доведено умислу ОСОБА_1 на самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, а відтак, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Крім того, судом встановлено порушення права на захист особи, оскільки перекладач ОСОБА_6 не здійснив письмовий переклад усіх матеріалів справи для особи, яка притягається до відповідальності, зі слів самого ОСОБА_1 , йому перекладач не довів дійсний зміст протоколу, причини виклику його в суд. Встановлено, що ОСОБА_6 був учасником подій із залишення військовослужбовцем військової частини, адже через нього передавалася інформація, однак, його не було допитано як свідка та не з`ясовано хто і з якою метою передавав інформацію військовослужбовцям щодо залишення частини через перекладача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП не підтверджена під час розгляду справи судом належними та допустимими доказами.

Провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-11 КУПАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевчик О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua