Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №445/2418/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/2418/25 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М.

Провадження № 33/811/130/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Медвідя В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника Медвідя В. О. на постанову Буського районного суду Львівської області від 09.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

постановою Буського районного суду Львівської області від 09.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в с. Брахівка Золочівського району, Львівської області, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень із позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 23.09.2025 року о 17 год. 29 хв. на дорозі сполучення Баймаки-Рижани Золочівського району, Львівської області, керував трактором колісним shifeng sh240, р. н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначає, що час події адміністративного правопорушення на відеозаписі не відповідає тому, який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причини його зупинки. Фіксація події здійснювалась на три різні камери, проте протокол про адміністративне правопорушення містить посилання лише на одну камеру. Звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Працівники поліції не відсторонювали його від керування транспортним засобом.

Заслухавши доводи захисника Медвідя В. О., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23.09.2025 року, який складено у відповідності до ст. 256 КУпАП;

-відеозаписом з камер спостереження працівників поліції, згідно з яким ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, після встановлення ознак алкогольного сп`яніння на законну вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Поряд з цим, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 хотів пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, проте виявив бажання прибути туди на власному транспорті.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Зазначені вимоги Інструкції були повідомлені працівниками поліції, проти чого ОСОБА_1 заперечив, що працівники поліції обґрунтовано розцінили як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Такі у відповідності до вищевказаної інструкції були повідомлені ОСОБА_1 працівниками поліції безпосередньо перед вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

На відеозаписі події зафіксовані всі обставини, які підлягають доказування у справах про адміністративне правопорушення, а тому незначні розбіжності у часі адміністративного правопорушення, а також покликання лише на одну камеру у протоколі про адміністративне правопорушення, якою здійснювалась фіксації події, жодним чином не впливає на законність оскаржуваної постанови.

Причина зупинки, а також відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 до медичного закладу жодним чином не впливає на встановлення наявності чи відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч, 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

постанову Буського районного суду Львівської області від 09.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Медвідя В. О. - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.