Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №308/1615/26
Суддя: Бедьо В. І.
308/1615/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2026 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області – Бедьо В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне правпорушення, що надійшли з ВПС Ужгород, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 000769Е від 25.01.2026 року за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Встановлено, що 25.01.2026 року о 19 год. 25 хв. гр. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на околиці м. Ужгород. Закарпатської області в межах контрольованого прикордонного району, прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 300 прикордонного знаку на відстані 300 метрів до державного кордону України, здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, а саме на неодноразово повторювану закону вимогу прикордонного наряду зупинитись вдався до втечі, чим порушив вимоги ст.ст. 34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України».
Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Гр. ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис правопорушника у відповідній графі складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримано. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками прикордонної служби були складено адміністративний протокол, та, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, що засвідчено його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, проте, не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в якому він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого до держання законності.
Згідно норми 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративне правопорушення, яке полягає у злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.
Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у відкритій відмові виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України (формальний склад). Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті осіб, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України".
Згідно до ч. 1 п. 3 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право: перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в`їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки і у випадках, передбачених законодавством, тимчасово їх затримувати або вилучати.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Вина гр. України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення державної прикордонної служби серії ЗхРУ № 000769Е від 25.01.2026 року, даними протоколу про адміністративне затримання від 25.01.2026 року, даними протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 25.01.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що гр. України ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1ст.185-10 КУпАП кваліфіковані правильно.
Обставиною, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
При обранні застосування стягнення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя враховує встановлені обставини по справі, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, наявність обставин, які пом`якшують та відстуність обставин, які обтяжують відповідальність, ступінь його вини, майновий стан, а відтак до нього слід застосувати стягнення в межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії у виді штрафу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненю на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн., що становить, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 185-10 ч.1, 245, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок судового збору.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бедьо В.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua