Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №308/949/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/949/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретарів судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Меренич Мирослава Іванівна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2452-1 від 10.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн: НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, - а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Позов обґрунтовано тим, що 10.09.2025 відносно позивача винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 близько 16.30 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у супроводі органів Національної поліції, де о 19 год. встановлено, що він порушує вимоги ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо не проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У подальшому, о 19.00 год. був скерований на медичний огляд за направленням №2/6295, яке відмовився підписувати, а о 19.05 год. надав письмову відмову від проходження ВЛК. За вказаний проступок до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17000 грн. Оскаржувана постанова скерована до відділу ДВС у м. Ужгороді, а 08.01.2026 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 79907049.

Із притягненням до адміністративної відповідальності позивач не згідний з наступних підстав.

Як слідує з оскаржуваної постанови, позивач порушив вимоги ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо не проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Натомість, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. На думку позивача, притягнення його до відповідальності не за тією кваліфікацією або яку визнано помилковою, виключає законність його притягнення до відповідальності, оскільки порушення норм матеріального або процесуального права, які впливають на суть справи, є підставою для скасування постанови.

Крім того, позивач вказує, що 26 лютого 2022 року був добровільно мобілізований на військову службу у зв`язку з військовою збройною агресією Російської Федерації на території України, відповідно до Указу Президента №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію». У подальшому, 27.01.2023 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби, через сімейні обставини, відповідно до ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Отже, в силу положень ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач є військовозобов`язаним. У період з 27.01.2023 (звільнення з військової служби) по 10.09.2025 (прийняття оскаржуваної постанови), позивач не отримував повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проходження ВЛК та статус «Розшук» в «Резерв +» був відсутній.

Позивач зазначає, що 10.09.2025 його було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення (звірку) облікових даних, у зв`язку з чим він погодився виконати вимогу правоохоронних органів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, 10.09.2025 о 19.00 год. позивачу пред`явлено вимогу про проходження ВЛК, а 10.09.2025 о 19.05 год. він відмовився від проходження медогляду, Проте, відомостей про отримання ОСОБА_1 вимоги щодо проходження ВЛК завчасно оскаржувана постанова не містить, а тому на думку позивача, в ході оповіщення особа, не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки під час оповіщення уповноважені посадові особи ТЦК та СП можуть лише повідомляти про необхідність пройти ВЛК та вручити повістку, якою громадянин викликається до ТЦК та СП на конкретну дату та місце для направлення для проходження медичного огляду.

А тому позивач вважає, що відповідної процедури та етапності відповідачем не дотримано. Крім цього, з 10.09.2025 (дата оскаржуваної постанови) позивач вже проходив військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_2 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбулось без його повідомлення та участі, а тому на підставі п.10 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягало закриттю.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2026 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Меренич Мирослави Іванівни про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовлено.

29.01.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив, згідно якого щодо поновлення строку на звернення до суду вказує, що позивачем зазначено у позові що він дізнався про ухвалення даної постанови 08.01.2026 після повідомлення від керівника військової частини про стягнення коштів з його доходів. Під час перебування 10.09.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії 10.09.2025 року. Позивачем було усно висловлено ствердну відмову від проходження військово лікарської комісії 10.09.2025. У зв`язку з цим, 10.09.2025 було складено протокол та постанову про накладення адміністративного штрафу. ІНФОРМАЦІЯ_5 вважає що позивач знав про накладення на нього адміністративного штрафу в момент з 10.09.2025, а тому пропустив строк для оскарження даної постанови.

Позивач стверджує, що при розгляді справи порушено права позивача та в діях позивача відсутній склад порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідач вважає, що такі твердження позивача є хибними

10.09.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації від 10.09.2025 р. № 6295, який є додатком до протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 р. № 2452. Таким чином, в ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до приписів встановлених абз. 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. N 154, вживались заходи щодо призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу в відповідних графах протоколу, йому в установленому порядку було роз`яснено про день і час розгляду справи та його права про що міститься відповідна відмітка в протоколі. На позивача накладено штраф за вказане порушення в розмірі санкції визначеною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідач вважає, що позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права і за своїм характером тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засідання представник позивача – адвокат Меренич М.І. підтримала позовні вимоги обгрунтування навела аналогічні викладеним у позові. Крім того, просила врахувати що відповідачем вказана невірна кваліфікація адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, оскільки згідно роздруківки з мобільного додатку "Резерв+" ОСОБА_1 о 18.44 10.09.2025 був не військовозобов`язаним, а військовослужбовцем. Також містяться дані, що 10.09.2025 позивач пройшов ВЛК. Просила позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 06.02.2026 не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 10.09.2025 року, т.в.о. помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з правової роботи молодшим лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол №2452 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суть адміністративного правопорушення: 10.09.2025 р. близько 16:30 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі органів Національної поліції. де о 19 годині 00 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. І ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію де зазначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку виконання обов`язку передбаченого пунктом 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення №2/6295 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 10.09.2025 р. о 19:00 гол., яке ОСОБА_1 підписати відмовився. Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та виразив усну ствердну відмову від проходження медичного огляду, а о 19:05 громадянин ОСОБА_1 подав письмову заяву про відмову від проходження ВЛК. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

До протоколу долучено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для проходження військової служби по мобілізації №2/6295 від 10.09.2025 ОСОБА_1 , де міститься відмітка в графі підпису «відмова».

10.09.2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн.

До позовної заяви долучено копію воєнного білету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_3 від 18.12.1992 року, де міститься відмітка 26.02.2022 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 27.01.2023 №22 сержанта ОСОБА_1 звільнено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 27.01.2023 №3-РС у запас.

Згідно розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з мобільного додатку "Резерв+", які сформовані 14.01.2026 року, серед іншого містяться такі дані: категорія обліку «не військовозобов`язаний», підстава зняття/звільнення – «аб. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Мобілізація які призвані чи прийняті на військову службу», дата взяття на облік – «10.09.2025», дата ВЛК «10.09.2025», номер протоколу ВЛК – «2025-0910-1948-1423-0», постанова ВЛК – «придатний».

До позовної заяви також додано роздруківку з мобільного додатку "Резерв+", на якій наявна інформація щодо ОСОБА_1 . Дана програма містить відомості: Дані уточнено вчасно, не військовозобов`язаний, знято – дані оновлено о 18:44 10.09.2025.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_1 з 10.09.2025 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

14.01.2026 року ОСОБА_1 подав заяву начальнику відділу державної виконавчої службт у місті Ужгороді Хваста С.В. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79907049 по виконанню постанови №2452-1.

Копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.01.2026 у ВП №79907049 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романом Владиславом Яношовичем розглянуто заяву про примусове виконання постанови №2452-1 виданий 10.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 34000,00 грн. та відкрито виконавче провадження.

Копією постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08.01.2026 у ВП №79907049 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романом Владиславом Яношовичем при примусовому виконанні постанови №2452-1 виданий 10.09.2025 постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у «військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України».

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів:

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 10.09.2025 року, винесену відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 , за те, що ним порушено вимогу передбачену ч.1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, статтею 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно ч.1 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Вирішуючи вказані вимоги слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 10 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами) введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За визначенням статті 1 вищевказаного Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до положень абзацу 9 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положеньКУпАПвищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Пунктами 68-80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримкивидається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Виходячи із зазначеного, судом встановлено, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянин ОСОБА_1 був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення №2/6295 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 10.09.2025 р. о 19:00 гол., яке ОСОБА_1 підписати відмовився, на проходження медичного огляду не пішов, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та виразив усну ствердну відмову від проходження медичного огляду, а о 19:05 громадянин ОСОБА_1 подав письмову заяву про відмову від проходження ВЛК.

До протоколу долучено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для проходження військової служби по мобілізації №2/6295 від 10.09.2025 ОСОБА_1 , де міститься відмітка в графі підпису «відмова».

Водночас, письмова заява ОСОБА_1 про відмову від проходження ВЛК в матеріалах справи відсутня.

При цьому, суд бере до уваги, що згідно розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з мобільного додатку "Резерв+", які сформовані 14.01.2026 року, серед іншого містяться такі дані: категорія обліку «не військовозобов`язаний», підстава зняття/звільнення – «аб. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Мобілізація які призвані чи прийняті на військову службу», дата взяття на облік – «10.09.2025», дата ВЛК «10.09.2025», номер протоколу ВЛК – «2025-0910-1948-1423-0», постанова ВЛК – «придатний».

Також, доданою до матеріалів справи роздруківкою з мобільного додатку "Резерв+", підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 18:44 10.09.2025 був не військовозобов`язаним.

Окрім того слід зазначити що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, однак вказане формулювання наведене у диспозиції ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а не ч.3 ст. 210 КУпАП.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваної постанови відсутні порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки останній станом на 18:44 10.09.2025 був не військовозобов`язаним та згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з мобільного додатку "Резерв+" 10.09.2025 пройшов медичний огляд.

Відтак при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не було встановлено всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, при цьому належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП відповідачем не надано, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо вимоги про визнання протиправною постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №2452-1 від 10.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн: НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, то така задоволенню не підлягає, оскільки суд при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не може визнати постанову протиправною, оскільки вказані повноваження не передбачені ч.3 ст. 286 КАС України, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 665,60 грн., а відповідач є суб`єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити часткового.

Скасувати постанову від 10.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 15000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35045459, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд.10.

Повне рішення суду складено – 09.02.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило