Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №308/17338/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17338/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дудурич Ігор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дудурич Ігор Володимирович, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій просить стягнути з стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 08.06.2016 року. В подальшому, 29.09.2020 року між сторонами укладено шлюб. Після одруження позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». 30.01.2024 року між сторонами було розірвано шлюб, що підтверджується рішенням від 30.01.2024 року. Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , проте на протязі тривалого часу ухиляється від її утримання. Відповідач матеріально забезпечений, оскільки отримує військову пенсію, відомості про інше джерело його доходів позивачу не відоме. Позивач самостійно утримує та виховує дитину ОСОБА_3 . Дитина зареєстрована та проживає із позивачем і перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 12.06.2025 року, актом обстеження умов проживання від 14.05.2025 року, витягом від 12.06.2025 року. Позивач самостійно виховує дитину ОСОБА_3 , а батько дитини участі в житті дітей не приймає, що підтверджується довідкою сімейного лікаря від 02.06.2025 року, довідкою з навчального закладу від 29.05.2025 року. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами нема. Для дитини забезпечені належні умови для проживання, виховання, фізичного та духовного розвитку. Дитина добре вчиться, займається мистецтвом, що підтверджується довідкою від 10.06.2025 року, довідкою про оплату за навчання від 11.03.2025 року. На даний момент позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу за мобілізацією з 15.03.2023 по сьогоднішній день, що підтверджується направленням від 14.03.2023 року. Проте коштів позивачу не хватає для утримання дитини ОСОБА_3 , тому вона змушена звернутися до суду для захисту прав дитини.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач, її представник в судове засідання не з`явились, до суду представник подав заяву, згідно з якої просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити такі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну зареєстровану адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з наступного.

У сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 08.06.2016 Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, батьки – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.01.2024 у справі №308/18524/23 ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 вересня 2020 року у Солом`янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1624. Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_7 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».

Згідно з довідкою Чопської міської ради від 12.06.2025 №584 щодо відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з актом обстеження умов проживання від 14.05.2025 за місцем проживання позивачки та її дітей здійснено умови для навчання, зростання та розвитку.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2025/007808411 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

До матеріалів додано довідку від 02.06.2025 про перебування ОСОБА_3 на обліку в КНП «Чопський центр ПМСД» ЧМР про те, що мати дійсно регулярно звертається за медичною допомогою, батько в лікуванні дитини участі не приймає.

Згідно з довідкою Чопського ліцею Чопської міської ради від 29.05.2025 №1-22207, така видана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому що він дійсно навчається в Чопському ліцеї Чопської міської ради Закарпатської області в 3-Б класі. ОСОБА_9 регулярно відвідує заняття у закладі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мама, ОСОБА_1 , виховує сина ОСОБА_3 самотужки, постійно спілкується з класним керівником, цікавиться життям свого сина у закладі. Батько ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні сина, не спілкується з класним керівником, не цікавиться навчанням сина, не відвідує батьківські збори. Дитину до закладу приводить і забирає мама. ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні мами.

Згідно з довідкою Чопської музичної школи Чопської міської ради від 10.06.2025 №42-д така видана ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_3 в тім, що дійсно її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 3 класу Чопської музичної школи, з 2023 року по класу скрипки у викладача ОСОБА_11 . За час навчання ОСОБА_9 регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута, активно приймає участь у концертному житті школи, виконує домашні завдання. Повний контроль за успіхами учня веде мати ОСОБА_12 , яка супроводжує дитину до закладу, спілкується с викладачами, іншими батьками учнів, регулярно відвідує концерти та інші заходи, в яких приймає участь її син та своєчасно вносить батьківську плату за його навчання. Батько дитини, ОСОБА_2 , в школу жодного разу не з`являвся, на контакт з викладачами школи по засобам зв`язку не виходив, успіхами свого сина не цікавився, концертні виступи сина не відвідував.

Згідно з направленням Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 №5/29 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , направляється для встановлення придатності для проходження військової служби за станом здоров`я у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, проходження служби в резерві під час мобілізації в особливий період, проходженням навчальних зборів, як кандидата на проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту на посаді діловода служби тилу військової частини НОМЕР_1 .

У позивачки є син від іншого шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 .

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.

Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому, законодавством не визначено як нижньої межі, так і обмежень при розгляді такої справи у позовному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, виходячи зі встановленого законом обов`язку обох батьків щодо утримання їх неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частки заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2025 року (дня звернення до суду з відповідним позовом) до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суду не надано доказів перебування на утриманні відповідача інших дітей, непрацездатних батьків, як вказує позивачка, такий є військовослужбовцем і отримує грошове забезпечення.

Обов`язок щодо утримання дитини є безумовним і не залежить від наявності шлюбу між батьками чи інших обставин.

Відповідно до ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дудурич Ігор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову 21.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1211, 20 (тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 09.02.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда