Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №308/8135/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8135/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Фітаса А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,-

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат в загальному розмірі 97 520,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11258286000, відповідно до положень та умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 18 000 доларів США. Відповідач в свою чергу зобов`язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, своєчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом.

Крім того, 27.11.2007 року було укладено Договір поруки з ОСОБА_2 , відповідно до якого останній зобов`язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_4 усіх зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2010, справа № 2п-1520/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» суму 154 312,42 грн. боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11258286000.

12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу №1, згідно якого відбувся перехід права вимоги за зобов`язаннями, які виникли у ОСОБА_4 та договорами забезпечення (договір поруки, іпотечний договір), тому ТОВ Кей Колект належать усі права кредитора.

Обставини щодо відступлення права вимоги по кредитному договору, зокрема, були предметом дослідження та встановленні ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі № 308/6107/14-ц, якою замінено третю особу ПАТ «Укрсиббанк» його правонаступником ТзОВ «Кей-Колект» , залучивши їх до участі у справі №308/6107/14-ц.

На сьогоднішній день відповідачами рішення Суду в не виконано, заборгованість складає 154 312,42 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення Відповідачами сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11258286000, та рішенню Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2010 складає:

1) згідно з Розрахунком суми 3 % річних, за період з «02» квітня 2017 по «23» лютого 2022 (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3% річних, становить: 22 690,27 грн.;

2) згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з «02» квітня 2017 по «23» лютого 2022 (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить: 74 829,73 грн.

Всього сума заборгованості (загальна сума 3 % річних, інфляційних втрат) ОСОБА_4 , ОСОБА_2 перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» становить: 97 520,00 грн.

04.07.2025 Ужгородським міськрайонним судом відкрито провадження по справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, відзив до суду не подали. Відповідач ОСОБА_4 безпосередньо під розписку була повідомлена про 02.11.2025 на 08-50 год., однак більше в судові засідання не з`являлася, також повідомила про зміну прізвища на ОСОБА_5 .

06.02.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11258286000, відповідно до положень та умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 18 000 доларів США.

Крім того, 27.11.2007 року було укладено Договір поруки з ОСОБА_2 , відповідно до якого останній зобов`язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_4 усіх зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2010, справа № 2п-1520/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» суму 154 312,42 грн. боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11258286000.

12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Кей-Колект» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу №1, згідно якого відбувся перехід права вимоги за зобов`язаннями, які виникли у ОСОБА_4 та договорами забезпечення (договір поруки, іпотечний договір).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.03.2015 у справі №308/6107/14-ц замінено третю особу ПАТ «Укрсиббанк» його правонаступником ТОВ «Кей-Колект».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті є договірною передачею зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Системний аналіз положень ст.ст. 512, 514 ЦК України свідчить, що відступлення права вимоги можливе у зобов`язанні, яке існує на момент укладення договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, позивач набув права кредитора на підставі договір факторингу №1 від 12.12.2011 згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України, при цьому, до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Також суд констатує, що відомості про виконання відповідачами рішення суду по справі №2п-1520/10 на час розгляду справи судом відсутні.

Позивачем надано суду розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за основним боргом за період з 02.04.2017 року по 23.02.2023 (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 воєнного стану) згідно якого основна сума боргу 154 312,42 грн., 3% річних згідно формули складає 22 690,27 грн., інфляційні втрати – 74 829,73 грн.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як новий кредитор у грошовому зобов`язані за договором про надання споживчого кредиту №11258286000 від 27.11.2007, заборгованість за яким стягнуто рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2010 справі №2п-1520/10 у розмірі 154 312,84 грн, з позовом до відповідачів, як солідарних боржників, з вимогою про стягнення на свою користь 3% річних та суми нарахованих інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за основним боргом за період з 02.04.2017 року по 23.02.2023 (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 воєнного стану) у розмірі 97 520,00 грн., з яких сума 3% річних в розмірі 22 690,27 грн., сума нарахованих інфляційних втрат в розмірі 74 829,73 грн.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Кей-Колект» отримало статус правонаступника ПАТ "УкрСиббанк" щодо виконання рішення, яке ухвалив Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області від 23.09.2010, на підставі ухвали суду від 12.03.2015 у справі №308/6107/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість, стягнута у 2010 році солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 рішенням суду, ними не погашена, відтак їх боргове зобов`язання перед позивачем, як новим кредитором, продовжує існувати.

За таких обставин позивач, як правонаступник, має право на звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідачів на його користь три проценти річних та інфляційних втрат від простроченої суми невиконаного зобов`язання.

Суд вважає, що розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних за ст.625 ЦК України за період з за період з 02.04.2017 року по 23.02.2023 згідно якого основна сума боргу 154 312,84 грн., 3% річних згідно формули 22 690,27 грн., сума нарахованих інфляційних втрат згідно формули в розмірі 74 829,73 грн - відповідає встановленим обставинам справи та є належним доказом на підтвердження заявлених вимог, при цьому, відповідачами дані розрахунки не спростовано, контррозрахунку не надано, як і будь-яких заперечень.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню за прострочення виконання грошового зобов`язання за основним боргом за період з 02.04.2017 по 23.02.2023 3% річних у розмірі 22 690,27 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 74 829,73 грн., загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить 97 520,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,263-265,280-283 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних – задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість у сумі 97 520,00 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок) грн., що складається із 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 22 690,27 (двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто гривень 27 копійок) грн. та суми нарахованих інфляційних втрат у розмірі 74 829,73 (сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень 73 копійки) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судовий збір в розмірі по 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд.12, оф.94/1, код ЄДРПОУ 37825968;

Відповідач 1: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко