Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №725/11764/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №725/11764/25

Суддя: Вольська-Тонієвич О. В.

Єдиний унікальний номер 725/11764/25

Номер провадження 3/725/2852/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 року.Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 10.12.2025, близько 12:20год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме: погрожувала, ображала, намагалась вигнати з квартири, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала. Пояснила, що тривалий час вона проживає та працює за кордоном. Це дало їй змогу придбати в Чернівцях квартиру, яку вона подарувала своїй онуці ОСОБА_3 . Через соцмережі їй стало відомо, що онука має намір продати цю квартиру. Звичайно, це її обурило, адже квартиру вона придбала, важко працюючи. 10.12.2025 вона прийшла до сина у гості, і власне, конфлікт виник саме через квартиру, а саме щодо її користування. Крім того, як їй відомо, син з невісткою перебувають на стадії розлучення і вона хвилюється, щоб невістка не вигнала його з квартири. не заперечувала, що могла бути дещо емоційною, але жодних погроз не висловлювала. Тим більше, її вік та стан здоров`я не дають їй змоги вчинити реальні дії, які були б небезпечними для когось.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Кирницький Г.І. підтримав пояснення своєї довірительки. Просив провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю у діях його підзахисної складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що на даний час вона проживає разом із дочкою по АДРЕСА_2 . Квартира АДРЕСА_3 належить дочці ОСОБА_3 . Вже тривалий час у них з чоловіком неприязні відносини через те, що у нього з`явилася коханка. Через це чоловік та свекруха виганяють їх з дочкою з квартири, постійно погрожують та ображають. У день конфлікту свекруха вкотре почала сваритися та виганяти їх з квартири. так як заспокоїти її не вдалося, вона була змушена викликати поліцію. Додала, що психилогічний тиск ОСОБА_1 , її погрози та приниження виникають систематично. Цк навіть призвело до того, що вони з дочкою відвідують психолога. Вважає, що свекруха перебуває під впливом сина (чоловіка потерпілої) та повністю підтримує його негідну поведінку.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Клим В.А. підтримала пояснення своєї довірительки. Зазначила, що наявними у справі доказами повністю підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства по відношенню до невістки ОСОБА_2 . Просила накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також відеозапис з бодікамер працівників поліції, суд приходить до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КпАП Українипередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, насильство в сім`ї, у розумінні вищевказаної статті, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 10.12.2025, близько 12:20год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме: погрожувала, ображала, намагалась вигнати з квартири, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні насильства в сім`ї, працівниками поліції долучено до матеріалів справи: протокол про адміністративне правопорушення, форму оцінки ризики вчинення домашнього насильства, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення та заява особи про вчинення правопорушення відносно неї є належними доказами в сукупності із іншими доказами, які підтверджують факт неправомірних дій винної особи.

Разом з тим, зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема у ньому не зазначено об`єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме: настання психологічної чи економічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій.

Натомість, зазначено, що ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю.

Отже, на думку суду, зазначені у протоколі обставини не формують собою домашнє насильство та не утворюють склад адміністративного правопорушення, оскільки не спрямовані на обмеження волевиявлення особи та не викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, не спричинили їй жодної шкоди, а також не можливість захистити себе.

Суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП тлумачить на її користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,33,173,247,283-285,294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua