Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №185/11388/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11388/25

Провадження № 2/185/544/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивач 25.09.2025 року звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд: визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок літ. «А1» загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами : літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», огорожа «І», розташований за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 після якого залишилося спадкове майно. Вона є спадкоємцем за заповітом. У зв`язку з тим, що оформити спадщину в позасудовому порядку неможливо, вона змушена звернутися до суду.

Від Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області відзив у якому просять суд визнати за позивачем право власності на вказаний житловий будинок. Справу просять розглядати без їх участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити за наступних підстав.

Право власності на житловий будинок літ. «А1» загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами : літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», огорожа «І», розташований за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Троїцькою державною нотаріальною конторою 12.11.1984р. за реєстровим номером 1134, зареєстрованого 27.05.1987р. Рубежанським БТІ за №1523 в реєстрову книгу №10 стор.159.

Ці обставини підтверджуються : вищезазначеним договором купівлі- продажу на якому наявний реєстраційний напис про реєстрацію будинку в БТІ в цілому за ОСОБА_2 та технічним паспортом на будинок.

15 травня 2003 року ОСОБА_3 зробив заповіт за яким заповів все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося ОСОБА_1 . Заповіт було посвідчено Гойник Е.Г., державним нотаріусом Троїцької державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №264.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.06.2004р. серія НОМЕР_2 .

Спадкоємцем за заповітом після нього є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори у встановлений законом строк. Крім того ОСОБА_4 постійно проживала у спадковому будинку разом з спадкодавцем на день відкриття спадщини, що підтверджується будинковою книгою для прописки громадян що мешкають у будинку АДРЕСА_1 , в якій наявний запис про прописку позивачки за цією адресою з 19.09.1995 року.

24 червня 2025 року до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Гапочка Е.Г. через представника звернулася ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на даний будинок.

22 липня 2025 року приватним нотаріусом Гапочка Е.Г. винесена постанова за вих.№37/02-31 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за якою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не можливо встановити спадкоємців що мають право на обов`язкову частку в спадщині та не подано документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Згідно змісту вищезазначеної постанови нотаріусом було встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті проживав за адресою : АДРЕСА_1 , Троїцькою державною нотаріальною конторою Сватівського (до перейменування Троїцького ) району Луганської області, була відкрита спадкова справа, дата реєстрації 10.07.2004 року, номер у Спадковому реєстрі: 3529499, номер у нотаріуса : 253, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справі та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81627023 від 24.06.2025.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №81627111 від 24.06.2025, значиться інформація про наявність заповіту ОСОБА_2 , дата посвідчення : ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі нотаріальних дій :264, бланки : ВАЕ 158592, місце посвідчення та зберігання: Троїцька державна нотаріальна контора Сватівського району Луганської області, стан заповіту : чинний. Представником спадкоємця було надано оригінал заповіту.

В своїй заяві від 24.06.2025 ОСОБА_1 зазначила, що спадкоємці що мають право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, а саме : малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки - відсутні.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину було надано оригінал договору купівлі-продажу від 12 листопада 1984 року.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад на території України від 23 квітня 2025 року №748, територія Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області з 06.03.2022 року по теперішній час відноситься до територій України тимчасово окупованих російською федерацією.

Оскільки смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, де проживав спадкодавець на час відкриття спадщини, є тимчасово окупованою територією, неможливо встановити спадкоємців, які прийняли спадщину в силу ч.4,3 ст.1268 ЦК України, які мають право на обов`язкову частку.

У відповідь на запит приватного нотаріуса від 11.07.2025 №35/02-14 Троїцька селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області 14.07.2025 за №1844 повідомила, що Троїцьке комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» (на яке були покладені обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 року) залишились на тимчасово окупованій території з усією технічною документацією та не відновило свою діяльність на підконтрольній Уряду України території.

Отже державна реєстрація права власності на житловий будинок в реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 22 липня 2025 року відсутня і отримати інформацію від бюро технічної інвентаризації не можливо.

У відповідь на запит приватного нотаріуса Троїцька селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області 11.07.2025 за №1833 повідомила що будь-яка інформація, в тому числі про останнє місце проживання померлого ОСОБА_2 в реєстрі територіальної громади відсутня.

У зв`язку з цим для позивачки виникла необхідність визнання її права власності на будинок в порядку спадкування у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У п.3.1 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначається : «Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року N266, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого2002 року N° 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/ 6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

...Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у негосподарських книгах (п. 20 Інструкції)...»

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В даному випадку житловий будинок було зареєстровано за спадкодавцем 12.11.1987р. у БТІ, тобто у відповідності до ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності спадкодавця на будинок визнається дійсним.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки у відповідності до ст. 1216-1218 ЦК України даний будинок входить до складу спадщини і позивачка прийняла спадщину, відповідно їй належить право власності на спадковий будинок, однак позивачка не може оформити своє право на будинок з незалежних від неї причин оскільки на території де залишилася документація щодо права власності на будинок та осіб які були у ньому зареєстровані органи влади України не здійснюють своїх повноважень через збройну агресію та тимчасову окупацію території російською федерацією.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок літ. «А1» загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами : літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», огорожа «І», розташований за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін