Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №160/25300/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 рокуСправа №160/25300/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-1), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №829/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2025 №912430159842, щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24.01.2025 перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком по Списку №2 з 14.03.2016 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 24.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. Відповідачем повідомлено, що пільговий порядок обчислення роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше. за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Позивач не погоджується з відмовою у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах та зазначає, що у довідці №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, зазначено, що період з 01.01.2004 по 06.05.2020 зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 (суддя Златін С.В.) провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 (суддя Златін С.В.) залучено до участі у справі №160/25300/25 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до розпорядження №34д від 07.01.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з призначенням судді Станіслава ЗЛАТІНА суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №958/2025 призначено повторний розподіл адміністративної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 матеріали адміністративної справи №160/25300/25 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 прийнято до провадження суддею Голобутовським Р.З. адміністративну справу №160/25300/25 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зареєстрований судом 31.10.2025, в якому відповідач-2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що оскільки відповідач був уповноважений на розгляд конкретної заяви позивача від 24.07.2025, то територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений на розгляд питання щодо перерахунку і виплати пенсії в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Позивач звернулася із заявою про проведення перерахунку пенсії від 24.07.2025, яку було розглянуто відповідачем-2 . Отже, у разі задоволення позовних вимог, перерахунок пенсії може бути проведено не раніше дати звернення із належною заявою про проведення перерахунку пенсії - тобто 24.07.2025. Відсутні законні підстави здійснювати перерахунок пенсії з 24.01.2025. Зарахування стажу у пільговому порядку (подвійному розмірі) після 01.01.2004 застосовується для визначення права на пенсію за вислугу років. При призначенні пенсії за вислугу років стаж зараховується в одинарному розмірі для обчислення розміру пенсії за вислугу років, тобто коефіцієнту стажу. Згідно п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Тобто, оскільки “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“ набрав чинності 01.01.2004 року, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення“ підлягають зарахуванню періоди до 01.01.2004. На сьогоднішній день, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначається Законом “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“, який набрав чинності з 01.01.2004. З аналізу зазначених норм вбачається, що період роботи після 01.01.2004 зараховується до страхового стажу при обчисленні пенсії в порядку і на умовах передбачених Законом №1058, саме на загальних умовах в одинарному розмірі. Враховуючи той факт, що зазначений позивачем спірний період роботи відноситься до часу, який наступив вже після 01.01.2004, тобто дати набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“ та не відноситься до визначення права на призначення пенсії, так як пенсія була вже призначена, відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 08.01.2026 отримані відповідачем-1 в системі «Електронний суд» 03.09.2025 та 08.01.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача-1 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем-1, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком по Списку №2 з 14.03.2016 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

24.07.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

31.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №829/03-16 від 31.07.2025 №912430159842 про відмову в перерахунку пенсії за віком. В обґрунтування відмови у перерахунку пенсії, відповідачем-2 зазначено наступне, що відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 (який діяв до 01.01.2004) до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги. Для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнта страхового стажу) страховий стаж до 01.01.2004 зараховується за даними трудової книжки з урахуванням пільгового обчислення ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 - відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за даними персоніфікованого обліку, пропорційно до сплачених страхових внесків.

В рішенні зазначено, що розглянувши документи електронної пенсійної справи, до стажу зараховані періоди роботи з 26.10.1992 по 31.12.2003 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на вказане, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зарахуванні в подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом №1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788).

Відповідно до ст. 60 Закону №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. п. 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відтак, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 14.09.1982 позивач у спірний період, не зарахований відповідачем-2 у подвійному розмірі, з 01.01.2004 по 06.05.2020 працювала на посаді молодшої медичної сестри в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Відповідно до довідки №38 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР 16.05.2025, позивач працювала повний робочий день, зокрема:

- з 16.01.2003 по 02.08.2016 згідно Списку №2 підрозділу 24в-в розділу ХХІV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003;

- з 03.08.2016 по 06.05.2020 згідно Списку №2 розділу ХХІV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

В довідці №38 від 16.05.2025 зазначено, що стаж роботи в лікарні подвоюється на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що відповідач-2 не заперечує факт роботи позивача в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР у спірний період на вказаній посаді.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік № 909), до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Відповідно до примітки 2 Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно із Переліком закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.10.2002 №385, до закладів охорони здоров`я відносяться: лікувально-профілактичні заклади (лікарняні заклади, багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади); санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні (аптечні) заклади; інші заклади; заклади медико-соціального захисту; установи/заклади системи соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, окрім випадків, передбачених цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2004.

Водночас пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені ст. 60 Закону №1788-XII, згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Тобто враховуючи найскладніші умови трудової діяльності, що провокують професійне "вигорання" в наведених вище закладах охорони здоров`я, законодавцем передбачено спеціальну преференцію - подвійне зарахування стажу для призначення пенсії під час перебування на посадах медичного працівника в таких закладах.

Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Закон України №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону №1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі №485/103/17, від 04.12.2019 у справі №689/872/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 20.04.2022 у справі №214/3705/14, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача-2, що чинним законодавством не передбачено пільг щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01.01.2004, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування в подвійному розмірі стаж позивача, як працівнику закладу охорони здоров`я, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.01.2004 необґрунтовані.

Визначаючись з датою, з якої має бути проведений перерахунок пенсії, суд зважає на ч. 4 ст. 45 Закону №1058, відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Оскільки позивач 24.07.2025 звернулась із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку від 16.05.2025 №38, перерахунок пенсії має бути проведений з 01.08.2025.

В задоволенні вимоги про перерахунок пенсії з 24.01.2025 належить відмовити з огляду на встановлені строки перерахунку пенсій відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058.

З урахуванням викладеного, суд визнає протиправним та скасовує рішення №829/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.07.2025 №912430159842, щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.08.2025 перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись перерахунок пенсії позивача у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 24.07.2025 про перерахунок пенсії здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як визначений суб`єкт призначення.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке прийняло спірне рішення.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Позовні вимоги до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 03.09.2025.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог - 807,47 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т Соборний, буд. 158б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №829/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.07.2025 №912430159842, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.08.2025 перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 06.05.2020 згідно довідки №38 від 16.05.2025, виданої КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський