Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №159/2517/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/2517/25 Провадження №33/802/125/26 Головуючий у 1 інстанції:Грідяєва М. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 20 квітня 2025 року о 16 год. 12 хв. в м.Ковель, вул.Володимирська, 87, керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу Alcotest Drager на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, а саме портативні відеореєстратори 475671, 475664, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що зібраними матеріалами адміністративного провадження взагалі не підтверджується факт зупинки транспортного засобу «Toyota Avensis». Вказує на те, що згідно відеозапису з боді-камери інспектора, неможливо встановити порушення будь-яких правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1 , як і неможливо встановити факт керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 .. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 26.01.2026 (а.с.81). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.

А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306396 від 20.04.2025 року, за змістом якого 20 квітня 2025 року о 16 год. 12 хв. в м.Ковель, вул.Володимирська, 87, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.1), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.04.2025, згідно якої ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленням ознак: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, пройти огляд за допомогою Alcotest Drager 6810, ОСОБА_1 – відмовився (а.с.3), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Ковельського МТМО від 20.04.2025 року, від якого ОСОБА_1 відмовився (а.с.4), рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Катерини Капітула від 20.04.2025 року (а.с.5), копією витягу посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.6), довідку інспектора ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області ДПП від 21.04.2025 року (а.с.7), відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції та відео реєстратора (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що з матеріалів справи та з відеозапису не можливо встановити факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є голослівними.

Як вбачається з відеозапису бодікамери працівників поліції та відеореєстратора, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Avensis та припаркував транспортний засіб, вийшов з місця водія та почав говорити з поліцейськими, під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський виявив ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці та неодноразово було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестр Драгер на місці зупинки транспортного засобу на що водій чітко відмовився. Також, було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 теж відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено, що в разі відмови буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Було складено протокол щодо останнього, який він засвідчив власним підписом (а.с.8).

Отже, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем не беруться апеляційним судом до уваги та повністю спростовуються відеозаписами наявними у справі.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, поліцейський мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена належним чином.

Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.

Також, є безпідставними посилання апелянтів про те, що в матеріалах справи відсутні докази причин зупинки ОСОБА_1 ..

Правомірність дій щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.8).

Отже, вказані доводи сторони захисту є безпідставними, і ніяким чином не впливають на висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи повністю відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов