Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №523/24171/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/24171/25

Провадження №2/523/2273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"27" січня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/24171/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Обґрунтовуючи вимоги даного позову позивач вказує на те, що батьки останньої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 02.08.2023 року було розірвано. 08.08.2023 року Суворовським районним судом було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу – 04.08.2023 року до досягнення дитиною повноліття.

04.11.2025 року позивачці ОСОБА_1 виповнилось 18 років. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова IV рівня акредитації (рішення державної акредитаційної комісії від 22.06.2004 року протокол № 51) за денною формою навчання на 1 курсі ФМВПС за спеціальністю «міжнародні економічні відносини» за контрактом із 01.09.2025 року по теперішній час. Наказом від 30.08.2025 року № 10-04 зарахована на 1 курс. Орієнтовний строк закінчення навчання 30.06.2029 року. Між позивачем ОСОБА_1 та Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова державної форми власності в особі ректора Вячеслава Труби, що діє на підставі статуту було укладено Договір № С1.02-1-225Б25 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців. Відповідно до вказаного договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 179992,00 грн., у зв`язку з чим дитина потребує матеріальної допомоги на період навчання. Однак, відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на навчання доньці не надає. Оскільки відповідач є працездатним, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, у зв`язку з чим він може сплачувати необхідний розмір аліментів, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, на період навчання в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, розпочавши стягнення з 12 листопада 2025 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження від 21.11.2025 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 02.08.2023 року було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення Суворовського районного суду від 02.08.2023 року.

Від даного шлюбу народилася дитина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 27.11.2007 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття.

З наявної в матеріалах справи Довідки № 18_ВК-375/с_ від 30.10.2025 року виданої Відділом кадрів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова IV рівня акредитації (рішення державної акредитаційної комісії від 22.06.2004 року протокол № 51) за денною формою навчання на 1 курсі ФМВПС за спеціальністю «міжнародні економічні відносини» за контрактом із 01.09.2025 року по теперішній час. Наказом від 30.08.2025 року № 10-04 зарахована на 1 курс. Орієнтовний строк закінчення навчання 30.06.2029 року.

Окрім того, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова державної форми власності в особі ректора Вячеслава Труби було укладено Договір № С1.02-1-225Б25 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного договору.

Відповідно п. 5.2 Договору № С1.02-1-225Б25 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання, у тому числі і з ваучером (якщо такий є в наявності), становить (без урахування інфляції) 179992,00 грн., що дорівнює:

-за І семестр - 22499,00 грн., за ІІ семестр – 22499,00 грн., за 1-ий рік – 44998,00 грн.;

-за ІІІ семестр – 22499,00 грн., за IV семестр – 22499,00 грн., за 2-ий рік – 44998,00 грн.;

-за V семестр – 22499,00 грн., за VI семестр -22499,00 грн., за 3-ий рік – 44988,00 грн.;

-за VII семестр – 28499,00 грн., за VIII семестр – 22499,00 грн., за 4-ий рік – 44988,00 грн.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Згідно приписів ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.

При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов`язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.

У контексті обставин цієї справи, суд враховує можливість утримання й матір`ю повнолітньої дитини.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15, при визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Окрім того, у постанові від КЦС/ВС від 16.02.2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зробив висновок про те, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Як вбачається із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Також, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі.

Суд враховує наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання платній основі, потребує постійної фінансової допомоги, їй потрібні кошти на проїзд до місця навчання, на харчування, на придбання підручників та посібників. У зв`язку із навчанням на денній формі, вона позбавлена можливості працевлаштуватися, так як навчання займає велику кількість часу.

Суд констатує, що в матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 338725140 з якої вбачається, що ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 є орендодавцем земельної ділянки загальною площею 0,1614 га на підставі Договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2022 року строком до 21.11.2032 року, орендодавцем земельної ділянки загальною площею 0,3445 га на підставі Договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2022 року строком до 21.11.2032 року та орендодавцем земельної ділянки загальною площею 2.5471 га на підставі Договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2022 року строком до 21.11.2032 року.

А тому, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки ОСОБА_1 , яка продовжує навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання на платній основі та потребує матеріальної допомоги, суд приходить до переконання, що заявлений позивачем розмір аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є достатньою мірою допомоги повнолітній доньці ОСОБА_1 до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029 року, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.

Таким чином, з огляду на спільний обов`язок батьків щодо утримання повнолітньої дитини на період продовження навчання, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, який би був справедливим і не накладав би непропорційний фінансовий тягар на нього, зокрема, з урахуванням того, що його донька є повнолітньою і працездатною, у силу чого має можливість забезпечувати своє життя також самостійно.

Згідно із ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2025 року (рік звернення до суду з даним позовом).

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 – 282 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 199 – 201 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, на період навчання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, розпочавши стягнення з 12 листопада 2025 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20коп.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер