Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №504/1106/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1106/25

Провадження №3/504/14/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

за ст.130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2025р. інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Буровим С.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №264819, згідно якого 07.03.2025р.о 14:50 год. за адресою: Одеська область Одеський район Новомиколаївська дорога (Старокиївське шосе), 21 км+700 м. ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував автомобілем «Mitsubishi» н/з НОМЕР_2 (Великобританія) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора «Драгер» ARLMO425, тест 1747, результат 1, 35%о. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 жодного разу у призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленим, не з`явився. До справи були залучені його представники- адвокати Халупко С.В., Постригань Т.Л., Ванжула Я.В.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за його відсутності, але за участі захисників-адвокатів не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

18.06.2025р. адвокат Халупко В.М. надав письмові пояснення (заперечення) у справі, в яких вказав на відсутність факту зупинки транспортного засобу, вважаючи, що безпідставна зупинка водія є незаконною та всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема, проходження огляду на стан сп`яніння, водій виконувати не зобов`язаний.

Надалі в судових засіданнях брала участь адвокат Постригань Т.Л., яка підтримала письмові пояснення, які були надані адвокатом Халупко В.М.

Після чого у справу вступив адвокат Ванжула Я.В., який брав участь в судових засіданнях режимі відеоконференції.

07.12.2025р. через систему Електронний суд адвокат Халупко В.М. надав заяву (заперечення), в якій також вказав, що на порушення принципу належної поведінки поліцейського, нероз`яснена ОСОБА_1 його прав та обов`язків, у роздруківці з «Драгеру» не зазначено номер протоколу. Роздруківка «Драгеру» з відсутністю номера протоколу не може підтвердити нічого, оскільки не має прив`язки до: особи, яка проходила тест, часу складання протоколу, самого протоколу. Якщо на чеку-роздруківці газоаналізатора немає номера протоколу, то відсутній прямий ідентифікатор, який пов`язує результат тесту з конкретним протоколом, складеним на водія. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено 2 номери технічного засобу відеофіксації, саме №474315, 471136, однак в матеріалах справи надано лише одне відео. ОСОБА_1 не ознайомлено із технічним приладом яким здійснювався тест, не повідомлено його назву, номер, характеристик, встановлено відсутність інструктажу, відсутність фіксації табла газоаналізатора на відео перед початком проведення процесуальної дії (тесту), для підтвердження факту його справності. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не здійснили перевірку технічного засобу (драгера) у присутності особи, що підтверджується відсутністю відповідного запису на відео та даних в акті огляду. На відеозаписі зафіксовано, що під час першої спроби задування алкотестер не показав жодного результату. Це свідчить про технічну несправність або некоректну роботу приладу, що прямо суперечить вимогам п.7–9 розділу ІІ Інструкції №1452/735. Патрульні поліцейські не надали жодного документального підтвердження калібрування та метрологічної повірки алкотестера «Drager».

Також звернув увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та виконує конституційний обов`язок щодо захисту України від збройної агресії рф, тому просив не застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

В судове засіданні, призначене на 09.02.2026р. представник ОСОБА_1 -адвокат Ванжула Я.В. не з`явився, надавши телефонограму про проведення судового засідання без його участі через відсутність електропостачання та інтернету

На підставі викладеного, суддя вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пп.1-5,7 Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №264819 від 07.03.2025р.,

-роздруківкою проходження ОСОБА_1 алктесту «Драгер», тест №1747, результат продуття 1, 35 %о;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, 1, 35 %о;

-довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, а згідно якої постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 10.06.2024р. №322/870/24 ОСОБА_1 визнано винувати у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік);

-відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено факти, викладені, в протоколі про адміністративні правопорушення;

Судом було досліджено відеозапис події, згідно якого, ОСОБА_1 самостійно підтверджує, що вживав алкогольні напої та курив нарковмістні речовини.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що у співробітників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, є недоречними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту під час дії воєнного стану. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не оспорюється.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що співробітниками поліції та ОСОБА_1 відбувається чемне спілкування, на нормальних тонах. Те, що під час зупинки транспортного засобу поліцейський не назвався, не впливає на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Твердження сторони захисту про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено 2 номери технічного засобу відеофіксації, саме №474315, 471136, однак в матеріалах справи надано лише одне відео, - суд не приймає до уваги, оскільки оцінює лише надані докази, які визнав належними та допустимим.

Судом за клопотанням сторони захисту було направлено запит до УПП в Одеській області щодо витребування сертифікату калібрування приладу; свідоцтва про останню метрологічну повірку із зазначенням дати; технічного паспорту (або інших документів, що підтверджують придатність приладу до експлуатації); відомості про заводський номер приладу та підрозділ, за яким він закріплений, разом із тим відповідь надано не було, тому суд при ухваленні рішення керується наявними доказами. Те, що у роздруківці з «Драгеру» не зазначено номер протоколу жодним чином не впливає на результат проведеного огляду.

Стосовно тверджень щодо результатів продуття приладу «Драгер» суд констатує, що підстав не довіряти результатам огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу немає. Також слід зазначити, що у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, однак з відеозапису вбачається, що останній продувши «Драгер» на місці цілком погодився із результатом, зауважень та заперечень не мав. Також ОСОБА_1 не заявляв вимог про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

За таких обставин, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відомості про те, що він належить ОСОБА_1 відсутні.

Суд зазначає, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає для водіїв лише адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тому клопотання представника ОСОБА_1 про призначення адміністративного стягнення без позбавлення його права керування транспортними засобами задоволенню не підлягає. Крім того, принцип рівності всіх громадян перед законом – конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення адміністративного стягнення.

У ч.3 ст.30 КУпАП зазначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відтак, остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч.3 ст.30 КУпАП з урахуванням постанови Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 10.06.2024р., за якою на вказану особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 10.06.2024р. набрала законної сили 21.06.2024 року, отже невідбута частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день вчинення правопорушення становить 3 місяці 16 днів.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст.30 КУпАП України, шляхом складанням невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 10.06.2024р., остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці 16 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан