Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №742/6938/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/73/26

Єдиний унікальний № 742/6938/25

Постанова

іменем України

28 січня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зі слів не працюючого,

за ч.5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

23 листопада 2025 року о 10 год. 06 хв. в м.Прилуки по вул.Переяславська (Юрія Коптєва), буд.59 ОСОБА_1 керував транспортним засобом HondaTACT-24, б/н без посвідчення водія відповідної категорії А1, тобто не маючи права керування вищевказаним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п.п. «а» п.2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі підтвердив, вину в порушенні ПДР визнав. Вказав, що водійських прав категорії А1 не має, має лише водійські права категорії В. Просив врахувати, що не був обізнаний, що для керування мопедом потрібне водійське посвідчення категорії А. Після складення відносно нього постанови за ч.2 ст.126 КУпАП, поліцейський не пояснив йому, що потрібно звернутися до МРЕО за отриманням прав відповідної категорії. Тому і продовжував керувати мопедом та був повторно зупинений працівниками поліції.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до п.п. «а» п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно диспозиції ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (ч.5 ст.126 КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521289 від 23.11.2025, вбачається, що 23 листопада 2025 року о 10 год. 06 хв. в м.Прилуки по вул.Переяславська (Юрія Коптєва), буд.59 ОСОБА_1 керував транспортним засобом HondaTACT-24, б/н без посвідчення водія відповідної категорії А1, тобто не маючи права керування вищевказаним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п.п. «а» п.2.1 ПДР України.

Відповідно до даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію.

Отже, вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Відповідно до довідки Прилуцького районного відділу поліції від 28.02.2025, ОСОБА_1 згідно бази МВС «НАІС» посвідчення водія отримав НОМЕР_1 від 15.11.1994.

Як вбачається з посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія категорії В.

Згідно довідки Прилуцького районного відділу поліції від 28.02.2025 та копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5073768 від 26.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Відомостей про оскарження та скасування постанови у встановленому законом порядку суду не надано.

Згідно бази МВС «НАІС» транспортний засіб HondaTACT-24 без номерного знаку на території України не зареєстрований.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються й оглянутим відео, наданим працівниками поліції.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог п.п. «а» п.2.1 ПДР України, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до абз. 14 п. 1.10 Правил дорожнього руху. Затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 мопед це двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції Постанови від 20.05.2009 № 511) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку для керування мопедами дозволяється за наявності посвідчення категорії А1.

Крім того, суд враховує, що згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Вирішуючи питання по міру стягнення, суд враховує таке.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Враховуючи викладене суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде найкращим превентивним заходом.

Приймаючи до уваги, що згідно бази МВС «НАІС» транспортний засіб HondaTACT-24 без номерного знаку на території України не зареєстрований, тому суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 126,221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно ч.1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА