Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №733/42/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/185/26

Єдиний унікальний №733/42/26

Рішення

Іменем України

09 лютого 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Карапиш Т.В.,

за участю секретаря Чигрин Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розірвання шлюбу та оспорювання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розірвання шлюбу та оспорювання батьківства. Позов обґрунтовує тим, що з 02.02.2023 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрованому Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 19.11.2024 року позивач перебуває на військовій службі. Через різні погляди на шлюб та сім`ю у них з відповідачкою постійно виникали сварки та суперечки, внаслідок чого фактичні шлюбні відносини були припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. На користь відповідачки він сплачує аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4 та його було записано батьком дитини згідно ч. 1 ст. 122 та ст. 133 СК України, так як він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі.

Вважає, що сім`я розпалася, збереження шлюбу та подальше спільне проживання неможливе, тому просить розірвати шлюб та виключити відомості про його батьківство з актового запису № 95 від 09.12.2025 року, складеного Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не визнає себе біологічним батьком останнього.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 26). В позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сакун І.А. в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 23), надала заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі та позивача ОСОБА_1 . Позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 25). Надала суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, проти позову не заперечує та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_6 .

Представник третьої особи - Ічнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 20). В наданій заяві просила суд розглядати справу без її участі (а.с. 24).

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02 лютого 2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 8,зворот).

Від даного шлюбу мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8).

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Частиною 2 статті 36 та статті 51 СК України визначено, що шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ст. 105 СК України).

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

За змістом положень ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При розгляді справи про розірвання шлюбу судом всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу та встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу та переконаний, що примирення з відповідачкою не відбудеться.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливим, оскільки сторони поновлювати сімейно-шлюбні відносини не мають наміру та не підтримують сімейно-шлюбних стосунків. Також суд враховує позицію відповідачки, яка не заперечує проти розірвання шлюбу. Таким чином, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, а тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Що стосується позовних вимог про оспорювання батьківства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00055750868 від 07.01.2026 року (а.с. 9), матір`ю якого зазначено ОСОБА_2 , а відомості про батька ОСОБА_5 записано відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України (а.с. 9).

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст. 121 СК України).

Статтею 133 СК України визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до частин 1,2,3,4 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття . Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень, шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.2 цих Правил, за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

В пункті 2.16.7 Правил, зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зі змісту п. 2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №676/1200/20, передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. У разі доведення за допомогою застосування спеціальних знань відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, в іншому випадку відмовляє в задоволенні позову.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 у підготовче судове засідання подала заяву, в якій підтвердила, що позивач ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд виходить із положень ст. 206 ЦПК України, враховуючи, що позивач не є біологічним батьком дитини та визнання відповідачкою позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що також кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2129,92 грн. (а.с. 11) за подання до суду позовної заяви.

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви.

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідачки надійшла заява про визнання позову та а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, що становить 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 200, 206, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 121, 122, 133, 136 СК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розірвання шлюбу та оспорювання батьківства задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 лютого 2023 року Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 11 від 02 лютого 2023 року, розірвати.

Відповідачці після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини, з актового запису № 95 від 09.12.2025 року, складеного Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок, сплаченого при поданні позову відповідно до квитанції про сплату № 3672-6136-5167-6514 від 07.01.2016 року в АТ «ТАСКОМБАНК».

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса ресєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місця знаходження: м. Ічня, вул. Вокзальна, 2, Прилуцький район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ: 14248867.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш