Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №127/243/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/243/26

Провадження № 2-а/127/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № R269342, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн за неявку, на його думку, за повісткою до ТЦК та СП.

Зазначена постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів вручення повістки, оскільки матеріали адміністративної справи не містять особистого підпису про отримання повістки, відеозапису вручення або відмови від її отримання, акта відмови від отримання повістки, складеного у присутності двох понятих, а також будь-яких поштових документів, які б підтверджували направлення та вручення повістки засобами поштового зв`язку.

Водночас відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, повістка вважається врученою лише у випадках, прямо визначених пунктами 31 та 47 цієї Постанови, жоден з яких у даній справі не дотримано.

Крім того, позивач не був повідомлений про розгляд справи, не викликався для надання пояснень, йому не було забезпечено право на правову допомогу, що є порушенням ст. 268 КУпАП, ст. 59 Конституції України та гарантій справедливого судового розгляду, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також відповідачем не враховано сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки з матеріалів справи вбачається, що подія правопорушення, на яку посилається відповідач, відноситься до періоду, який перевищує тримісячний строк, встановлений законом.

Оскаржувана постанова фактично ґрунтується виключно на внутрішніх даних інформаційної системи «Резерв+» та припущеннях посадової особи, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у ст. 62 Конституції України та ст. 280 КУпАП, а тому є необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2026 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).

Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали, які стали підставою винесення постанови R269342 від 29.12.2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву з надісланням його копії позивачеві, встановлено відповідачу строк, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву та всі докази по справі.

Ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 08.01.2026 року, а позовну заяву з додатками – 02.01.2026 року.

Однак, ні відзиву на позов, ні витребувані судом письмові докази (матеріали, які стали підставою винесення постанови R269342 від 29.12.2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.2101 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ні будь-які інші докази відповідачем не було подано до суду у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до такого висновку.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Судом установлено, що 29.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову R269342 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, «за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла), (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскаржувана постанова судом перевіряється на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Однак, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 - ні відзив на позов, ні витребувані судом письмові докази (матеріали, які стали підставою винесення постанови R269342 від 29.12.2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ) у встановлений строк до суду надано не було.

З огляду на вказану вище процесуальну поведінку відповідача встановити дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки неможливо, зокрема, неможливо перевірити дотримання встановленого чинним законодавством порядку виклику повісткою та/або направлення ОСОБА_1 на медичний огляд (ВЛК), оскільки обмежено придатним він раніше не визнавався, тому обов`язок самостійно пройти ВЛК до 5 червня 2025 року у нього не виник.

Так, згідно з п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі – Порядок), резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до п. 69 Порядку, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються; на медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Отже, оскаржувана постанова не була прийнята обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже не відповідає принципам правомірної адміністративної поведінки.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи, постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 R269342 від 29.12.2025 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. підлягає скасуванню у зв`язку з недотриманням суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки та ненаданням суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, що суд розцінює як визнання ним позову, а також у зв`язку з ненаданням витребуваних судом письмових доказів, а провадження у справі – закриттю, тобто позов підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 2101 КУпАП, керуючись ст. 72, 77, 121-122, 139, 159, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R269342 від 29.12.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 532,48 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.02.2026р.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя: