Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №187/154/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/154/26 Провадження № 3/0187/136/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України (картка) НОМЕР_1 виданий 17.08.2017 орган 1253; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення частини 2 статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 (далі особа, яка притягається до відповідальності).

Згідно протоколу ВАД № 958025 від 19.01.2026 про адміністративне правопорушення, встановлено, що 15.01.2026 ОСОБА_1 не прибув на реєстрацію до відділення поліції, яка встановлена постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2025. Своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі ч., ст., КУпАП).

Як вбачається з протоколу з яким ознайомлена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, останньому під підпис роз`яснені права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, будучи сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи в Петриківському районному суді Дніпропетровської області, зокрема направленням повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону вказаний в протоколі, 03.02.2026. Свою провину він визнає, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд зазначає, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, також включається: складність справи; поведінка заявника; поведінка органів державної влади; важливість справи для заявника. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. При цьому, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. 187 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Однак, враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 в Україні введено та в наступному продовжено військовий стан, особа, яка притягається до відповідальності надала заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи виходить з такого.

Частиною 1 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі внутрішніх справ.

Частиною другою зазначеної статті передбачена адміністративна відповідальність за вчинення будь – якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті повторно протягом року.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вирішуючи питання про можливість застосування вказаної норми Основного закону, суд виходить з того, що у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

КУпАП не містить прямої вказівки на принцип презумпцію невинуватості.

При цьому, адміністративним правопорушенням є винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність. Вина це певне психічне ставлення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечних або шкідливих наслідків, є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушень, які здійснюються фізичними особами. Без доведення вини особа не може бути притягнена до юридичної відповідальності, відповідно, її діяння не буде вважатися правопорушенням Тобто провадження має бути спрямоване на встановлення вини.

В своїх окремих рішеннях Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зазначив, що термін кримінальне провадження для цілей Конвенції має автономне значення, що може і не співпадати з національним правом. Тому гарантії кримінального провадження, визначені Конвенцією поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Для цього ЄСПЛ визначив певні критерії, які отримали назви Критерії Енгеля. Відповідно до зазначених критеріїв кримінальне провадження визначається відповідно до: 1) класифікації правопорушення в національному законодавстві відповідної держави; 2) характеру правопорушення; 3) суворості покарання, до якого може бути притягнута особа.

Таким чином, враховуючи положення ст. 187 КУпАП, зокрема санкцію, яка передбачає застосування адміністративного арешту та характер правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати у даній справі про адміністративне правопорушення принцип презумпції невинуватості особи.

Суд зауважує, що презумпція невинуватості є однією з найважливіших гарантій законності, повноти та всебічності аналізу обставин справи, а також об`єктивності особи, яка складає протокол про адміністративне правопорушення та органу, що виносить постанову по справі під час дослідження та оцінки доказів. Жодна обставина не може бути поставлена в вину, якщо вона не знайде свого підтвердження в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначено, що 15.01.2026 ОСОБА_1 не прирбув на реєстрацію, яка встановлена постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2025.

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 15.01.2026 не з`явився до відділення поліції на реєстрацію, оскільки був дуже хворий (ангіна) погано себе почував. До лікарні не звертався лікувався вдома.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення, постанова суду від 21.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, електронний рапорт про вчинення адміністративного правопорушення; рапорт ДОП СП ВП №3 ДРУП №2 ГУНП майора поліції Єщенко Т.

Долучені до матеріалів справи докази не утворюють сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпцій, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Зокрема, у разі неявки особи до відділення поліції працівниками поліції не було здійснено перевірки за місцем її проживання, що унеможливлює встановлення фактичних причин такої неявки. Крім того, під час отримання пояснень від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівниками поліції не надано належної правової оцінки її доводам щодо перебування у стані хвороби, яка за наявності відповідних обставин об`єктивно виключала можливість з`явитися на реєстрацію.

За таких умов долучені до матеріалів справи докази не виключають існування обґрунтованих сумнівів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Наявність таких сумнівів є несумісною зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», який підлягає застосуванню при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, а саме усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а тому на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 221, 247, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 958025 від 19.01.2026 – закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов