Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №522/17574/25
Суддя: Бондар В. Я.
Провадження № 2/522/917/26
Справа № 522/17574/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання – Єрганінової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу «Порто-Франківський» про визнання дій щодо нарахування суми заборгованості неправомірною,
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі представника Сімоненка Р.О. 04.08.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу «Порто-Франківський» про визнання дій щодо нарахування суми заборгованості неправомірною, згідно якого просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок суми в розмірі 31 439,53 грн по особовому рахунку № НОМЕР_1 з моменту отримання ОСОБА_1 права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з врахуванням виникнення у позивача права власності 2/3 частин квартири 29.04.2024 на підставі договору дарування від 29.04.2024 на 1/3 частин квартири 29.10.2024 на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2024; застосувати до вимог КП «ЖКС «Порто-Франківський» в частині нарахування ОСОБА_1 боргу колишніх власників квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 31 439,53 грн строк позовної давності у три роки, що обчислюється з 01.08.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач звертався до суду з вимогами стягнути з позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в наказному провадженні, однак ОСОБА_1 не погоджується з наявністю у неї заборгованості. Позивач вказує, що тарифи зазначені у листку-розрахунку та договорі про надання послуг тарифи не співпадають. Окрім того, позивачка власник 2/3 частин квартири з 29.04.2024 та 1/3 частини квартири з 29.10.2024, тоді як заборгованість нарахована з 01.12.2021. На звернення позивачки перерахувати борг відповідач відмовив, що є протиправним, адже позивач не має нести відповідальність за борги, які утворились до набуття нею права власності.
Ухвалою від 05.08.2025 провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.09.2025.
У зв`язку з отриманням повідомлення про замінування будівлі суду, розгляд справи у підготовчому засіданні 23.09.2025 відкладено на 23.10.2025.
У підготовчому засіданні 23.10.2025 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 , відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, представник відповідача просила надати час для уточнення інформації, клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 06.11.2025.
У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 06.11.2025 розгляд справи відкладено на 18.12.2025.
Ухвалою від 18.12.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 27.01.2026.
У судовому засіданні 27.01.2026 суд перейшов до заочного розгляду справи, представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, просив списати заборгованість попередніх власників та повідомив, шо ОСОБА_1 більше не є власником квартири.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідачем відзив не поданий, поважності причин його не подачі відповідачем не суду не повідомлені, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
У судовому засіданні 27.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення судового рішення відбудеться 09.02.2026 о 14:00 год.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.04.2024 ОСОБА_1 набула право власності на 2/3 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №468 від 29.04.2024. Іншу 1/3 частину квартири ОСОБА_1 набула 29.10.2024 на підставі договору купівлі-продажу №1411 від 29.10.2024 (а.с.23-24).
02 грудня 2024 року Приморський районний суд м.Одеси виніс судовий наказ у справі №522/21138/24, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу «Порто-Франківський» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 15 411,67 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн (а.с.9-10).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21 січня 2025 року скасовано судовий наказ Приморського районного суду м.Одеси від 02.12.2024 внаслідок задоволення заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 (а.с.11-12).
05 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до КП «ЖКС «Порто-Франкіувський» з заявою про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попередніх власників у відповідь на що отримала відповідь від 13.09.2025, у якій вказали, що зі змістом договору дарування неможливо ознайомитися, адже додано не повну його копію. Повідомлено про необхідність звернутися з заявою про переведення особового рахунку та вказано про неможливість здійснення перерахунку, у зв`язку з тим що одиницею нарахувань є 1 метр квадратний (а.с.15-18).
Згідно листка розрахунків з 01.01.2017 по 31.07.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритому на ім`я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 існує заборгованість у розмірі 31 439,53 грн, з зазначенням, що станом на 01.01.2017 борг становить 171,84 грн (а.с.21-31).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, 19.01.2026 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_5 , тобто позивачка ОСОБА_1 продала квартиру щодо якої нараховувалася спірна заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таких правових позицій дотримується Верховний Суд у постановах його Великої Палати: від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18); від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18); від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364 цс 19); від 06.04.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84 гс 20).
Крім того, Верховний Суд у постановах: від 01.09.2020 у справі №686/6276/19 (провадження №61-3604 св 20); від 26.01.2022 у справі №201/11406/20 (провадження №61-18079 св 21); від 15.03.2023 у справі №176/552/22 (провадження №61-12657 св 22) виснував, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити з обліку по особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири за період, є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем.
За змістом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року, справа № 201/1807/21, провадження № 61-2572 св 22, вимога про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованість є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за житлово-комунальні послуги обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкрито на ім`я ОСОБА_4 .
Отже, з матеріалів справи не вбачається порушення прав ОСОБА_1 з боку КП «ЖКС «Порто-Франківський», оскільки особовий рахунок відкрито не на позивачку, ОСОБА_1 наразі не є власником квартири, а судовий наказ про стягнення заборгованості був скасований судом.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови у позові, про що вказано у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 по справі №910/6091/19.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв`язку з вище викладеним суд дійшов висновку, що позивач не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому слід відмовити у задоволенні позову.
Щодо вимоги про застування позовної давності до КП «ЖКС «Порто-Франківський» суд зазначає наступне.
За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Отже, позовна даність застосовується до вимог і не може бути самостійною позовною вимогою. КП «ЖКС «Порто-Франківський» будь-яких вимог до ОСОБА_1 не пред`являв (судовий наказ скасований судом).
Тож, позовна вимога про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) до комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ 35303262, м.Одеса, вул. Кіри Муратової, буд. 5) про визнання дій щодо нарахування суми заборгованості неправомірною – залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 09 лютого 2026 року.
Суддя: В.Я. Бондар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua