Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №522/1891/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №522/1891/25-Е

Суддя: Науменко А. В.

Справа № 522/1891/25-Е

Провадження 2/522/2179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

20 січня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії.

Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що Відповідач з 08.07.2024 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію по інвалідності II групи, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі виписки з акта огляду МСЕК. Однак, за повідомленням КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 12.12.2024 №823, рішення про встановлення групи інвалідності Відповідачу було анульовано у зв`язку з виявленням фактів підробки медичної документації, що стала підставою для комісійного розгляду. Унаслідок надання недостовірних відомостей за період з 08.07.2024 по 30.11.2024 виникла переплата пенсійних коштів у розмірі 50 947,19 грн, яка, з огляду на недобросовісність набувача та відсутність правових підстав для утримання коштів, підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Попри надіслану на адресу Відповідача вимогу про добровільне погашення заборгованості, суму надміру виплаченої пенсії повернуто не було, що зумовило звернення Позивача до суду за захистом майнових інтересів держави та бюджету Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 06.02.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

30.04.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження справи.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що заявлений органом ПФУ позов до відповідача ОСОБА_1 не підтверджено належними доказами. За результатами адвокатського запиту до КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановлено факт встановлення інвалідності, при цьому факт її скасування не підтверджено.

Ухвалою суду від 30.04.2025 року вирішено зупинити провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, до набрання чинності рішення у справі № 420/10652/25, що розглядається у Одеського окружного адміністративного суду за позовною заявою ОСОБА_1 до КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень.

З Державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення (індивідуального акту) суб`єкта владних повноважень задоволено частково.

Рішенням суду визнано протиправними дії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо направлення листа від 12.12.2024 №823 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про анулювання рішення Суворовської міжрайонної МСЕК, зазначене у акті огляду №1849 від 08.07.2024, щодо присвоєння ОСОБА_1 2 групи інвалідності строком на 1 рік. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Згідно даних Державного реєстру судових рішень, рішення від 29.09.2025 року по справі 420/10652/25 набрало законної сили 30.10.2025 року.

У зв`язк уз викладеним Ухвалою суду від 12.12.2025 року провадження по справі відновлено.

20.01.2026 року від відповідача по справі до суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, встановлені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 420/10652/25, що набрало законної сили та має преюдиційне значення відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Судовим рішенням в адміністративній справі визнано протиправними дії КУ «Одеський обласний центр МСЕ» щодо направлення листа від 12.12.2024 № 823 про анулювання рішення МСЕК про встановлення Відповідачу II групи інвалідності, оскільки вказана установа не мала повноважень на проведення переогляду, діяла за відсутності фактичного огляду особи та з порушенням встановленої процедури.

Окрім того, судом не встановлено факту прийняття будь-якого іншого правомірного рішення про скасування інвалідності Відповідача чи визнання його працездатним, а матеріали справи не містять доказів підробки документів, на які посилався Позивач.

З огляду на встановлену в судовому порядку безпідставність анулювання інвалідності, виплата пенсії у спірний період здійснювалася на належній правовій підставі, що виключає наявність складу правопорушення у вигляді недобросовісного набуття майна в розумінні ст. 1212, 1215 ЦК України. Також Відповідач просить розглянути справу без участі сторони захисту в разі затримки представника у паралельному судовому процесі, враховуючи викладену правову позицію.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 08.07.2024 року та отримував пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до 30.11.2024. Виплата пенсії ОСОБА_1 проводилась через банківську установу. 01.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою №1797 про призначення пенсії по інвалідності. Заявнику призначено пенсію з 08.07.2024 згідно Закону №1058 відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 08.07.2024 серії 12ААГ №887695, яка отримана згідно акту прийому-передачі виписок МСЕК Суворовської міжрайонної МСЕК від 11.07.2024 №1.

Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» листом від 12.12.2024 №823 повідомила Головне управління про анулювання рішення Суворовської міжрайонної МСЕК, яке зазначене у Акті огляду від 08.07.2024 №1849 на ОСОБА_1 щодо присвоєння другої групи інвалідності строком на 1 рік у зв`язку з виявленням фактів підробки медичної документації, яку було подано до комісійного розгляду. Виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 припинено з 01.12.2024. Таким чином позивачем було встановлено, що по пенсійній справі №155250030020, ОСОБА_1 , виникла переплата пенсії за період з 08.07.2024 по 30.11.2024 у сумі 50 947, 19 грн у зв`язку з наданням фіктивних документів.

Головним управлінням надіслано лист №1500-0404-8/194627 від 19.12.2024, яким повідомлено відповідача про виникнення переплати пенсії та способи її погашення.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Однак, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі № 420/10652/25 позовну заяву ОСОБА_1 до КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення (індивідуального акту) суб`єкта владних повноважень задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо направлення листа від 12.12.2024 №823 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про анулювання рішення Суворовської міжрайонної МСЕК, зазначене у акті огляду №1849 від 08.07.2024, щодо присвоєння ОСОБА_1 2 групи інвалідності строком на 1 рік. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Згідно даних Державного реєстру судових рішень, рішення від 29.09.2025 року по справі 420/10652/25 набрало законної сили 30.10.2025 року.

Також, позивачем не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов`язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24 грудня 1999 року, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

Крім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів які є пенсійною виплатою, призначеною останньому позивачем, а тому, відповідно до вимог статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263, 265, 268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії– відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси повний текст рішення виготовлений 09.01.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

20.01.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua