Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №522/24965/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24965/25

№ 3/522/590/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., за участі секретаря судових засідань Крохмаль О.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Дімова Д.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1 , 10.11.2025 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді стрільця 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.10.2025 № 1671 в групі оповіщення населення про мобілізаційні заходи на період воєнного стану, перебуваючи за місцем здійснення оповіщення громадян, a саме: м. Одеса, вул. Успенська (кут Преображенської), - діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів, інструкцій та наказів, здійснив затримання із застосуванням заходів фізичного впливу громадянина ОСОБА_2 , всупереч вимогам "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 без залучення працівників Національної поліції.

ОСОБА_1 , який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до суду не з`явився, однак захисником були надані суду його письмові пояснення з яких вбачається, що останній свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та просив провадження у справі відносно нього закрити на підставі ст.247 КУпАП, оскільки в його діях відсутній умисел на умисне перевищення своїх повноважень та він не обмежував свободу пересування ОСОБА_2 , а саме не застосовував фізичної сили і не чинив будь-яких дій, які можливо кваліфікувати як затримання.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Дімов Д.П., просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не було умислу на перевищення своїх повноважень при затриманні ОСОБА_2 , який після повідомлення про те, що він перебуває у розшуку вів себе неадекватно та почав тікати, а ОСОБА_1 у свою чергу, отримавши команду від співробітників поліції наздогнати ОСОБА_2 , та розуміючи, що такі повноваження належать працівникам поліції, здійснив затримання останнього, оскільки в даній ситуації у нього не було іншого виходу. Також просив суд долучити до матеріалів справи ксерокопію витягу з журналу проведення інструктажу осіб, які залучаються на оповіщення громадян ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому визначено процедурні питання пов`язані з роботою групи оповіщення та копію облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника а також дослідивши долучене до матеріалів справи відео з місця події, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до диспозиції ч.2 ст.172-14 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" на території України почав діяти особливий період, який триває по теперішній час.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок):

Керівники обласних (Київського та Севастопольського міського) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням мобілізаційної директиви (розпорядження) оперативного командування з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних організовують проведення уповноваженими представниками обласного та підпорядкованих районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним; здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.

Відповідно до п. 31 Порядку, повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

У районних (міських), територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов`язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.

Під час вручення повістки здійснюється фото і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального резервіста або центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Для організації роботи груп оповіщення керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж за день до проведення таких заходів видає наказ, в якому визначаються: старші груп оповіщення із числа представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки; маршрути оповіщення (місця, де здійснюватиметься оповіщення, із зазначенням адрес будинків, громадських місць, громадських будинків та споруд, назв вулиць або площі); підприємства, установи, організації, працівники яких підлягають оповіщенню; час та строки проведення оповіщення; порядок залучення керівника установи (організації) або фізичної особи підприємця, який надає послуги з управління багатоквартирними будинками, голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до груп оповіщення, де старшими визначений представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, представників структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій, територіальних органів (підрозділів) поліції.

Уповноважена особа РТЦК та СП, що діє у складі групи оповіщення, на вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина України (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відповідно до вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) час включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відтак, будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_1 , згідно вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі -Статут), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Згідно із ст. 49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Положеннями ст. ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Поняття особливий період міститься в абзаці 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 , зобов`язаний виконувати накази командирів та покладені на нього службові обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини правопорушення та провина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними по справі доказами:

- протоколом серії ОД №675 від 13.11.2025 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, з якого вбачається, що в ньому наявний запис власноруч ОСОБА_1 про визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення;

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по стройовій частині про зарахування та призначення на посаду солдата ОСОБА_1 ;

- витягом з наказу «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних»;

- функціональними обов`язками солдата ОСОБА_1 ;

- копією довідки ВЛК солдата ОСОБА_1 ;

- службовою характеристикою солдата ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями молодшого сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 , лейтенанта ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_1 , згідно яких останній визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

- копією військового квитка та паспорта громадянина України ОСОБА_1 ,

- ксерокопію витягу з журналу проведення інструктажу осіб, які залучаються на оповіщення громадян ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому визначено процедурні питання пов`язані з роботою групи оповіщення

- копію облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_2

- відеозаписом затримання громадянина ОСОБА_2 .

З досліджених суддею відеозапису затримання громадянина ОСОБА_2 , та матеріалів справи про адміністратвине правопорушення, було встановлено, що солдатом ОСОБА_1 , під час здійснення заходів оповіщення, у складі групи оповіщення № 5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було порушено "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"№ 560 та процедурні питання пов`язані з роботою групи оповіщення в частині перевищення службових повноважень, що виразились у фактичному затриманні ОСОБА_2 не уповноваженою на це особою, без залучення працівників Національної поліції.

Суд критично ставиться до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про невизнання своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки вони суперечать зібраними по справам доказам, а тому розцінює таку позицію, як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення з цього ж приводу суддя відхиляє доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо відсутності складу в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддею встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП за кваліфікуючими ознаками - перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.172-14 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його може бути звільнено від сплати судового збору, згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст.172-14, 268, 283-284 КУпАП, п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копи постанови про накладення штрафу, у разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня й винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя: Д.В.Осіік