Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №639/8619/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 639/8619/24

Провадження № 2-др/643/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., представника відповідача – адвоката Дзюби І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 639/8619/24 за позовом адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєс», про розірвання попереднього договору, стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ

В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 639/8619/24, провадження 2/643/2917/25 за позовом адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича (представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєс», про розірвання попереднього договору, стягнення грошових коштів.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 05.01.2026 позов адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєс», про розірвання попереднього договору, стягнення грошових коштів - задоволено. Розірвано попередній договір № 19/Б/К про укладання у майбутньому договору купівлі–продажу квартири від 13.12.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» та ОСОБА_1 , посвідчений 13.12.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Десятніченко І.В., зареєстрований в реєстрі за № 1545. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в національній валюті України (гривні) в розмірі, еквівалентному 56135,10 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США Національного банку України на день здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» платежу в ході виконання судового рішення.

Представник позивача – адвокат Гур`єв А.А. 12.01.2026 надав заяву, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з професійною (правничою) допомогою, у загальному розмірі 62000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 16351,20 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.01.2026 вказану заяву призначено до судового розгляду.

13.01.2026 від представника відповідача – адвоката Дзюби І.М. надійшло клопотання, в якому вона просить суд відмовити позивачу у витратах на професійну правничу допомогу у розмірі 62000,00 грн. або зменшити розмір витрат до 16000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначено, що представником позивача не було надано суду детального опису робіт (послуг), які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи. Розмір гонорару представника позивача є завищеним та неспівмірним з дійсним обсягом наданих послуг та предметом спору. Враховуючи обставини справи, норми ЦПК України та практику Верховного суду, є підстави для відмови позивачу в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомоги у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування розміру та об`єму виконаних робіт, що позбавляє відповідача можливості належним чином спростувати неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу щодо кожної наданої послуги. Крім того, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим ч.5 ст. 137 ЦПК України, представник відповідача вважає, що є підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 16000,00 грн., виходячи із зазначеного в акті прийому – передачі наданих послуг загального обсягу наданих послуг/ виконаних робіт.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в заяві про ухвалення додаткового рішення просили розгляд справи проводити за їх відсутністю.

Представник відповідача – адвокат Дзюба І.С. в судовому засіданні підтримала позицію, викладену в письмовому клопотанні. Зазначила, що просить відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Якщо суд дійде висновку про наявність підстав для такого відшкодування, просить зменшити розмір витрат до 16000,00 грн.

Пунктом ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц висловлено висновки щодо застосування норм права, згідно яких із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (п. 40). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п. 44). Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (п. 47).

Ураховуючи факту тотожність приписів ст. 137 ЦПК України та ст. 126 ГПК України, суд під час вирішення даної справи вважає за можливе також врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, яка звернула увагу на такі особливості розподілу витрат на правничу допомогу: «Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19) (п. 127).

Гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (п. 130, 131).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (п. 106).

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним (п. 143).

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис (п. 144).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (п. 145).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п. 147)».

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 в цивільній справі № 357/8277/19).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується таким.

Представник позивача в передбачений законодавством строк подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 62000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надані такі документи:

- Копія договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2024, укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням “Гур`єв та партнери” в особі керуючого партнера адвоката Гур`єва А.А. (Адвокатське об`єднання), відповідно до п.п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити Адвокатському об`єднанню зазначені послуги. Відповідно до п.п. 10.1 Договору розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається Сторонами у порядку, що передбачений п. 2.4 Договору. Пунктом 2.4. Договору передбачено, що прийняття кожного доручення оформляється Додатковою угодою до цього Договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати тощо;

- Копія додаткової угоди № 2 до Договору від 17.09.2024 про надання професійної правничої допомоги від 20.12.2024, укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням “Гур`єв та партнери” в особі керуючого партнера адвоката Гур`єва А.А. (Адвокатське об`єднання), відповідно до п. 2 якої розмір гонорару (винагороди) складає 42000,00 грн. та сплачується Клієнтом протягом місяця з дня укладання цієї додаткової угоди. Пунктом 2.1 додаткової угоди передбачено, що розмір гонорару (винагороди), визначений п. 2 цієї додаткової угоди, не покриває участь адвоката в судовому засіданні. Участь адвоката у судовому засіданні оплачується Клієнтом окремо із розрахунку 2000,00 грн. за одне судове засідання та сплачується Клієнтом не пізніше одного робочого дня до дня судового засідання;

- Копія Акту прийому – передачі наданих послуг від 07.01.2026, укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням “Гур`єв та партнери” в особі керуючого партнера адвоката Гур`єва А.А. (Адвокатське об`єднання), відповідно до п. 2 якого остаточний розмір гонорару за надані послуги складає 62000,00 грн., що складається з 42000,00 грн. та 20000,00 грн. за участь адвоката у судовому засіданні, з розрахунку 10 судових засідань за 2000,00 грн. кожне;

- Копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 14-12/24 від 20.12.2024, № 5-02/25 від 05.02.2025, № 7-02/25 від 24.02.2025, № 10-04/25 від 23.04.2025, № 11-04/25 від 10.06.2025, № 14-07/25 від 01.07.2025, № 16-09/25 від 02.09.2025, № 19-10/25 від 07.10.2025, № 20-11/25 від 06.11.2025, № 22-11/25 від 25.11.2025, № 25-12/25 від 15.12.2025, відповідно до яких позивачем сплачено Адвокатському об`єднанню за надані послуги в загальному розмірі 62000,00 грн.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неспівмірності вказаного гонорару, суд враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, перші два засідання у справі проведені Жовтневим районним судом міста Харкова, після чого справа за клопотанням представника відповідача була передана за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова, де її розгляд був розпочатий спочатку.

Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для компенсації представнику позивача витрат на участь у вказаних двох судових засіданнях, оскільки їх проведення було наслідком порушення представником позивача правил виключної підсудності під час пред`явлення позову.

Згідно з матеріалами справи, в Салтівському районному суді міста Харкова представник позивача приймав участь у 5 судових засіданнях.

Ураховуючи наведене, відсутні підстави для компенсації участі представника позивача в 10 судових засіданнях.

Суд враховує, що обсяг доказів, які надавались сторонами по справі та аналізувались судом у рішенні, не є значим – фактично це попередній договір, докази сплати позивачем грошових коштів за вказаним договором та три листа.

Законодавство, що регулює спірні правовідносини, також не відрізняється винятковим обсягом та складністю в застосуванні і тлумаченні.

Таким чином, складання позовної заяви не потребувало докладання значних зусиль ані з точки зору визначення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, ані з точки зору викладення обставин справи та визначення обсягу доказів, які додаються до позову.

Суд також звертає увагу, що надані позивачем докази витрат на правничу допомогу не містять детального обґрунтування розміру таких витрат, зокрема часу, витраченого представником позивача на ті чи інші види послуг, а також вартості одиниці того чи іншого виду послуг. За таких обставин суд позбавлений можливості визначити конкретну методику (принципи), якими керувався представник позивача при визначенні вартості своїх послуг. Відтак, суд позбавлений можливість встановити обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування позивачем.

Ураховуючи наведене, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також принципи обґрунтованості та пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 16000,00 грн. відповідатимуть вимогам розумності, пропорційності і обґрунтованості, та згідно з клопотанням представника відповідача зменшує розмір витрат до вказаної суми.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції № 0.0.4093008360.1 від 25.12.2024, позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 16351,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 05.01.2026 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 16351,20 грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 32351,20 грн. (витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. + судовий збір у розмірі 16351,20 грн.).

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати в розмірі 32351,20 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авантаж капітал менеджмент»» ( код ЄДРПОУ 35971087, адреса: м. Харків, пр. Любові Малої, буд. 93).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арєс» (код ЄДРПОУ 34445921, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В).

Суддя Д.А. Крівцов