Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №643/707/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/184/26

Справа № 643/707/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

захисника – адвоката ОСОБА_6

потерпілої – ОСОБА_7

обвинуваченої – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023221170003111 від 01.09.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, освіта середня спеціальна, не працює, заміжня, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимої: 17.08.2023 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2023 року, в період часу з 9 години по 18 годину, більш точний час не встановлено, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , де фактично мешкає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 1 травня 2023 року №254/2023 строком на 90 діб з 20 травня 2023 року, діючи умисно, повторно, за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи при цьому корисливу мету незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна та бажаючи діяти саме так, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, зняла з шиї ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відпочивала у кімнаті, ланцюжок із золота 585 проби, вагою 5,93 грам, розміром 50 см., артикул 50120204541, ДСТУ 3527-97, вартістю згідно з висновком експерта 10674 гривні 00 копійок, та підвіску із золота 585 проби, вагою 0,93 грами, артикул 310331, ДСТУ 3527-95, вартістю згідно з висновком експерта 1674 гривні 00 копійок.

Далі, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи свої протиправні дії та, бажаючи настання їх наслідків, в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу з полки, яка розташована у коридорі квартири АДРЕСА_2 , заволоділа пилососом торгової марки Gorenje, модель VCEA01GACWCY, ТУР. CJ173, артикул 678535, вартістю згідно з висновком експерта 3283 гривні 83 копійки, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після чого, ОСОБА_13 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши матеріальну шкоду гр. ОСОБА_7 на загальну суму 15631 гривня 83 копійки.

Обвинувачена ОСОБА_14 в судовому засіданні свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, не визнала. В ході судового слідства свою провину у вчиненні зазначеного злочину визнала частково та показала, що 14 серпня 2023 року сусідка з квартири АДРЕСА_2 запросила її в гості. Вона прийшла до сусідів з сином, вдома була ОСОБА_15 та батько її чоловіка – ОСОБА_16 . Протягом приблизно двох годин вони разом вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_17 пішла відпочивати, вони посиділи з її свекром ще деякий час та вона пішла додому. Ланцюжок вона з ОСОБА_18 не знімала, а наступного дня її син між поверхами під`їзду знайшов ланцюжок, який вона здала в ломбард за 7000 грн. Обвинувачена не знала, що ланцюжок належав ОСОБА_15 . Стосовно підвіски на ланцюжку їй нічого не відомо. Крім того, вона дійсно просила у ОСОБА_19 в користування пилосос, але потім здала його в ломбард. Цивільний позов потерпілої визнає, але шкоду до цього часу взагалі не відшкодувала.

Незважаючи на фактичне невизнання ОСОБА_20 своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вина обвинуваченої повністю доведена зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Показання обвинуваченої ОСОБА_21 були перевірені під час судового слідства шляхом дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 14 серпня 2023 року разом з колишньою сусідкою ОСОБА_22 , яка мешкала в квартирі АДРЕСА_3 , та батьком чоловіка перебували у неї в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , сиділи за столом та вживали спиртні напої. У потерпілої на шиї був золотий ланцюжок з підвіскою з каменем. Потім потерпіла пішла відпочивати. Вранці вона прокинулася і виявила, що відсутній ланцюжок з підвісом. За межі квартира з прикрасами вона виходила за день до події, тому під час зустрічі з ОСОБА_23 ланцюжок з підвісом були у неї на шиї. Більше сторонніх осіб у квартирі не було. Вона спитала у ОСОБА_24 про прикраси, але остання сказала, що нічого не брала. Потім сказала, що знайшла ланцюжок на третьому поверсі та віднесла в ломбард. Потерпіла мешкає на четвертому поверсі, ОСОБА_25 мешкала на другому поверсі. Чоловік потерпілої ОСОБА_26 знайшов в ломбарді її золотий ланцюжок та підвіс і викупив їх за 8900 грн. З приводу крадіжки золотих виробів потерпіла звернулася до поліції. Раніше ОСОБА_27 вкрала у неї платіжні картки. Крім того, в шафі біля виходу був пилосос. Через кілька днів потерпіла збиралася прибирати, але пилососа не було. Потім дізналася від батька чоловіка, що ОСОБА_28 здала, а потім викупила їх пилосос з ломбарду, але так його і не віддала. Шкоду потерпілій не відшкодували. Ланцюжок з ломбарду викупив чоловік потерпілої. Цивільний позов потерпіла підтримала в повному обсязі та просила відшкодувати шкоду. Також зазначила, що пилосос майже новий, ним користувалися лише рік. Щодо призначення покарання обвинуваченій, покладалася на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що потерпіла ОСОБА_30 його дружина, з ОСОБА_23 лише знайомі. Станом на 14 серпня 2023 року він перебував у відрядженні в іншій області. Після приїзду дружина розповіла йому, що після того як вони відпочивали у них вдома з його батьком та ОСОБА_22 у неї зник золотий ланцюжок. Вони звернулися до ОСОБА_24 і вона сказала, в якому ломбарді знаходиться ланцюжок та підвіс і він викупив їх приблизно за 10200 грн. Чек про викуп надав дільничному інспектору. ОСОБА_27 повідомила, що викупила з ломбарду пилосос, але пилосос їм не повернула.

Згідно з листом № 335 від 04 вересня 2023 року ПТ «НАЙКРАЩИЙ ЛОМБАРД» щодо надання інформації, гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , користувався послугами ломбардних відділень ПТ «Найкращий ломбард» Богдан Ю.М. і Компанія» в період часу з 10.08.2023 року по 04.09.2023 року та закладав: ланцюг з кулоном з/к з/р (Золото – 585; 6,82/6,25) д/з 0402304793 від 16.08.2023 ОСОБА_13 , 02.02.86 застава; Пилосос GORENJE G Force Air Cоmpact – ОСОБА_13 , 02.02.86, Част. П. Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучена копія договору застави від 16.08.2023, укладена ломбардом з ОСОБА_13 .

Висновком експерта №23997 від 16.10.2023 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, згідно з яким загальна ринкова вартість викраденого майна, вказаного в постанові про призначення експертизи, визначена з урахуванням зниження якості від зносу станом на 14.08.2023 року, складала: 15631,83 грн.

Згідно з протоколом огляду речей від 07 грудня 2023 року з доданою фототаблицею, встановлено ланцюжок із металу жовтого кольору, довжиною 50 см, на застібці вдавлений напис «585». Ланцюжок без видимих пошкоджень. При огляді ланцюжку будь-яких слідів пайки не вбачається.

За допомогою електронних вагів, виконано зважування ланцюжка, вага якого становить 6,0 г.

Підвіска із металу жовтого кольору, із камінцем білого кольору. Без пошкоджень. На внутрішній частині тримача напис «585». За допомогою електронних вагів, виконано зважування, вага становить 0,7 г. Загальна вага ланцюжка із підвіскою становить 6,8 г.

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07 грудня 2023 року, надані

07.12.2023 року потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ланцюжок з металу жовтого кольору, 585 проби, довжиною 50 см, та підвіску із металу жовтого кольору, 585 проби, із камінцем білого кольору – визнано речовими доказами.

Суд, аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню докази з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, вважає вину обвинуваченої ОСОБА_21 доведеною повністю.

Суд не бере до уваги суперечливі пояснення обвинуваченої ОСОБА_21 і вважає їх такими, що дані з метою уникнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та спростовуються дослідженими судом доказами.

Згідно з свідоцтвом про шлюб, копія якого знаходиться в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18 грудня 2025 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_31 , про що 18 грудня 2025 року складено відповідний актовий запис № 560 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Прізвище після державної реєстрації шлюбу обвинувачена отримала – ОСОБА_32 .

Судом дії обвинуваченої ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_33 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, її відношення до скоєного правопорушення, та данні про її особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинивла обвинувачена, відповідно до ст.12 КК України віднесене до тяжкого злочину.

Обвинувачена раніше судима, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце проживання, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією статті, за якою вона засуджується.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_34 вчинила кримінальне правопорушення до постановлення вироку Московського районного суду м. Харкова від 17.08.2023, яким засуджена за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Вищезазначене узгоджується з висновком, викладеним в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17.

Згідно з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20, приписами ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.

Водночас призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З урахуванням наведеного, вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.08.2023, яким ОСОБА_13 засуджена за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком з випробуванням 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, підлягає самостійному виконанню.

Запобіжний захід обвинуваченій за цим кримінальним провадженням не обирався.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов до ОСОБА_13 , в якому вона просить стягнути з обвинуваченої на її користь матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 15631 грн. 83 коп.

Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною п`ятою статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_8 на її користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 15631 грн. 83 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, суд стягує з обвинуваченої в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 615 ч.15 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_35 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_36 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.08.2023, яким ОСОБА_12 засуджена за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 15631 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 83 коп.

Речові докази – золотий ланцюжок, 585 проби, розмір 50 см, підвіска із золота 585 проби, з камінням фіаніт, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 , залишити у її володінні.

Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави вартість виконання висновку експерта № 23997 від 16.10.2023 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1433 (одну тисячу чотириста тридцять три) грн. 88 коп.

Вирок може бути оскаржений через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Прокурору, ОСОБА_37 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1