Суд: Центральний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 08 лютого 2026 р.
Справа: №203/9275/25
Суддя: Качаленко Г. В.
Справа №203/9275/25
Провадження №3/0203/246/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріал, що надійшов з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 185 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №077488 від 01.12.2025, 30.11.2025 близько 20 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не виконував неодноразову вимогу командира взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП у Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта Синчука І.І. заводити руку за спину, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду повідомлявся поліцейським при складанні протоколу та судом за місцем проживання.
За змістом статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак всупереч вищевказаного положення, до протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, не долучено жодного доказу. До матеріалу додається лише рапорт поліцейського та витяг з системи «armor».
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (п.4 ч.3 ст. 129).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За своїм значенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вищевикладені обставини унеможливлюють додержання судом вимог КУпАП при розгляді адміністративної справи і порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дають суду можливості з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд позбавлений можливості отримати пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності безпосередньо в судовому засіданні, письмових пояснень при складанні протоколу поліцейським не відібрано, відмова виконання вимог поліцейських не зафіксована за участю понятих, свідків, відеозапису подій або інших доказів, до протоколу не долучено.
19.12.2025 постановою судді справу відносно ОСОБА_1 повернуто для належного оформлення. Судом зауважено, що свідки в провадження не залучались, натомість зазначено про фіксацію за допомогою бодікамери 474373, однак відеозапису до справи не долучено.
З матеріалу взагалі не зрозуміло, на якій підставі і чи висловлювалася ОСОБА_1 вимога поліцейського заводити руку за спину.
21.01.2026 судом отримано лист за підписом начальника відділу щодо повторного направлення справи для розгляду, роз`яснення адресата направлення ухвали про привід, рапорту поліцейського, а також проінформовано суд, що надати відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів немає можливості за строком давності.
Отже, фактично до суду представлено лише:
- протокол про адміністративне правопорушення;
- два рапорти поліцейського.
В рапорті поліцейський зазначив, що хоче наголосити, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень згідно зі ст. 63 Конституції України, але велась фіксація на нагрудний відеореєстратор.
Суд зауважує, що поліцейські не вжили заходів до збереження доказів у справі та надання їх суду, проігнорували строки збереження відеозаписів.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд, дослідив та оцінив матеріали справи, відповідно до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Керуючись ст. ст. 185, 247, 250, 251 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Г.В. Качаленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua