Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №695/380/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Дата: 05 лютого 2026 р.

Справа: №695/380/26

Суддя: Бойко Н. В.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/380/26

Номер рядка у звіті 71

06 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000037 від 10.01.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Краматорськ, Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, учасником АТО (ООС), особою з інвалідністю, депутатом, ліквідатором чи постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

1) 28.01.2016 Краматорським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна; ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 18.05.2021 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 11 місяців 11 днів;

2) 06.11.2024 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, знятий з обліку 08.01.2026 у зв`язку з закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- письмова заява законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

- реєстр матеріалів досудового розслідування,

- розписка обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування,

- розписка законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування,

- матеріали досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

ОСОБА_3 , згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.05.2024 ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.04.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , будучи фізично здоровим та працездатним, всупереч вимогам ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття та обізнаним про необхідність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, з 15.04.202 по 01.01.2026 аліменти не сплачував, в центр зайнятості не звертався, заходів щодо працевлаштування не вживав, будь-якої фінансової допомоги на утримання неповнолітнього сина не надавав, добровільно рішення суду не виконував, чим злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 заборгованість по сплаті аліментів за період з 15.04.2024 по 09.01.2026 становить 68 029 гривень 51 копійка.

Викладені судом обставини, встановлені органом дізнання не оспорюються учасниками судового провадження, під час дізнання ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, а саме в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра нее перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

При цьому суд бере до уваги, що наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обтяжуючих покарання обставин знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше судимий, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua