Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №695/5345/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/5345/25

номер провадження 3/695/119/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , працюючого директором КП «Міський водоканал» Золотоніської міської ради, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності директора КП «Міський водоканал» Золотоніської міської ради за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП.

У судове засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. не з`явився, але скерував до суду клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на дооформлення.

Також захисник скерував заяву, в якій просив вирішити клопотання про повернення протоколу на дооформлення за відсутності його та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Клопотання мотивоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема:

- до матеріалів не додано документів, що підтверджують право ОСОБА_2 діяти від імені Секретаріата Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 року не вказано місце та час вчинення адмністративного правопорушення за ст.188-40 та не зазначено суть вказаного адімністративного проступку, а саме: які конкретні письмові (чи усні) вимоги представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Черкаській області та від якого числа не виконувалися директором КП "Міський водоканал" ОСОБА_1 , а також не конкретизоване місце невиконання таких вимог.

- також у складеному спеціалістом Секретаріату Уповноваженого Швалею К. протоколі за ст.188-40 КУпАП відсутні відомості про час вручення вимог (листів) представника Уповноваженого та дати їх фактичного невиконання директором КП "Міський водоканал"; натомість зауважено лише на даті фактичного складання адміністративного прапорушення. Хоча в дійсності в листі Представника Уповноваженого ВРУ з прав людини по Черкаській області Тептюка М. від 05.11.2025 року за №94461.4/К-51306.3/25/53, який фактично надійшов до КП "Міський водоканал" 12.11.2025 року, було вже вказано на виявлення адімністративного правопорушення.

- супровідний лист, яким справа надіслана до суду, нібито є оригіналом, про що свідчить наявність мокрої печатки, проте, такий оригінал не підписаний мокрим підписом (тотожним до печатки), при цьому одночасно містить відмітку, що він є копією, яка засвідчена без зазначення дати та засвідчена особою, повноваження якої на таку дію, як посвідчення копій документів, нічим не підтверджено;

- всупереч положенням п. 3.1., 3.2., 3.3 розділу 3 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15, наявні в справі документи, окрім Протоколу та супровідного листа, є копіями, а не оригіналами;

- у порушення п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», копії документів, долучених до протоколу, не засвідчені належним чином, не містять повного найменування посади підписанта, не містять зазначення власного імені підписанта, не містять дати засвідчення;

- особа, яка посвідчувала копії матеріалів, не має на це відповідних повноважень, оскільки такі не вказані в копії доручення №366/Д від 03.07.2025 р.;

- протокол про адміністративне правопорушення не містить зазначення місця народження, місце проживання та номер телефону, дату призначення на посаду особи правопорушника; викладення суті адміністративного правопорушення в контексті визначення того, чи взагалі належить до кола повноважень особи порушника виконання подання уповноваженого; викладення суті поданих порушником пояснень та мотивів їх відхилення; викладення суті поданих порушником пояснень та мотивів їх відхилення; не містить підпису ОСОБА_1 про роз`яснення йому змісту ст. 63 Конституції України та його прав і обов`язків; не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення із протоколом чи підпису про відмову від ознайомлення;

- матеріали справи не містять даних, що характеризують особу порушника, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, захисник просив суд повернути матеріали справи для усунення зазначених недоліків, оскільки в такому вигляді справа не може бути розглянута всебічно та об`єктивно.

Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Аналізуючи протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, судом установлено, що протокол 25.11.2025 року оформлений головним спеціалістом Відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Шваля К.В. з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Крім цього, відповідно до 2.5. розділу 2 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами i обов`язками, передбаченими ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі.

Пунктом 2.6. розділу 2 вказаного Порядку встановлено, що особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження по суті вчиненого правопорушення. Пояснення та зауваження або включаються до протоколу, або додаються до протоколу окремо.

Зі змісту п. 2.3. цього ж Порядку слідує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків i потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Натомість, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2025 стосовно ОСОБА_3 ці вимоги нормативно-правових актів дотримано не в повному обсязі.

Із положень п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15 вбачається, що складений протокол та iншi матеріали, що підтверджують факт вчинення адмiнiстративного правопорушення, формуються уповноваженою особою у справу про адмiнiстративне правопорушення. У справі оформляється титульний аркуш, на зворотному боці якого заповнюється опис документів, що містяться у справі (Додаток 2). Оригінал справи про адмiнiстративне правопорушення разом із супровідним листом у триденний строк з моменту його складення надсилається до районного, районного у мiстi (мiського, мiськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

З наявних у суду матеріалів вбачається, що до суду було направлено копію протоколу та копії доданих до протоколу матеріалів, які не засвідчені належним чином, крім тих, які містять електронний цифровий підпис.

Як вбачається з наданих суду копій протоколу та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, під час складання даного протоколу ОСОБА_1 присутнім не був. Матеріали справи містять копію листа заступника Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 05.11.2025 на ім`я директора Комунального підприємства «Міський водоканал» Золотоніської міської ради, в якому останньому пропонується 25.11.2025 о 10 год. 00 хв. прибути за адресою: вул.Байди Вишневецького,17, каб. 101, м.Черкаси та надати пояснення та зауваження по суті правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП.

При цьому, даних про направлення вказаного листа ОСОБА_1 , його отримання, відмову від отримання, якими можуть бути поштові чеки, витяг з журналу вихідної кореспонденції, розписка про отримання листа, зворотне поштове повідомлення, матеріали справи не містять.

Водночас, захисник у клопотанні зазначив, що станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення 25.11.2025 ОСОБА_1 не отримував вищевказаний лист.

У матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Таким чином, за відсутності відомостей про належний виклик та можливе ухилення ОСОБА_1 від явки з метою складання та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, суд констатує порушення вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у даній адміністративній справі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантовано право на надання пояснень, зауважень щодо змісту протоколу та викладення мотивів відмови від його підписання. Судом установлено, що протокол від 25.11.2025 складений за відсутності ОСОБА_1 . При цьому, посилання особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення на лист від 05.11.2025 щодо призначення дати складання протоколу на 25.11.2025 не може вважатися належним повідомленням, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів його фактичного направлення (поштових реєстрів, фіскальних чеків, описів вкладення або підтверджень електронної доставки) та отримання особою, відносно якої складений такий протокол. За таких обставин, внаслідок відсутності доказів належного сповіщення про зміну часу та дати вказаної дії (складення протоколу), матеріали справи не містять і відповідних доказів, що особі, відносно якої складається вказаний протокол про адміністративне правопорушення надано можливість реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є істотним порушенням встановленої законом процедури складання протоколу та підставою для його повернення на дооформлення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, однією з обов`язкових умов належного оформлення протоколу є зазначення часу, місця вчинення і суті адміністративного правопорушення. Ці дані є визначальними для встановлення об`єктивної сторони проступку та правомірності притягнення особи до відповідальності.

Однак, усупереч вказаним вимогам, у протоколі від 25.11.2025 р. не вказано дату та місце вчинення адміністративного правопорушення. Водночас у фабулі (описовій частині) протоколу йдеться про невинання вимог щодо надання відповіді на запит ОСОБА_4 від 05.08.2025 р. Крім того, протокол не містить опису конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 саме станом на 25.11.2025 р., які б становили склад проступку.

Суд констатує, що така неузгодженість у датах призводить до юридичних наслідків, а саме неможливість ідентифікації події, адже ні протокол, ні додані до нього матеріали не містять жодних фактичних даних про те, які саме протиправні дії чи бездіяльність були вчинені ОСОБА_1 саме 25.11.2025 р.. Жодних доказів про те, що в цей день особа не приймала рішень щодо запиту та не підписувала жодних відмов, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Зазначення датою вчинення правопорушення день складання протоколу перешкоджає суду у перевірці дотримання строків накладення стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У випадку складання протоколу за відсутності особи, орган, що його склав, не був позбавлений можливості невідкладно направити копію цього документа особі за місцем її проживання або роботи.

Судом установлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів направлення копії протоколу від 25.11.2025 р. на адресу ОСОБА_1 (фіскальних чеків АТ "Укрпошта", описів вкладення або реєстрів поштових відправлень, повідомлень про надсилання в електронному вигляді).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, фактично до моменту виклику в суд залишається необізнаною щодо конкретного змісту висунутого обвинувачення, обставин, що покладені в його основу, та доказів, якими воно обґрунтовується.

Відсутність копії протоколу в розпорядженні особи унеможливлює своєчасне залучення захисника, збір доказів на свою користь та підготовку аргументованих пояснень по суті справи ще на досудовій стадії.

Складання протоколу "в односторонньому порядку" без подальшого офіційного ознайомлення з ним особи створює ситуацію процесуальної несправедливості.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право особи бути негайно і детально поінформованою про характер і причини обвинувачення проти неї є однією з фундаментальних гарантій справедливого розгляду справи. Ненадання особі копії акта обвинувачення (яким є протокол) є суттєвим недоліком, який не може бути усунутий судом самостійно, оскільки це виходить за межі судового розгляду та стосується стадії формування адміністративних матеріалів.

Викладені обставини вказують на те, що орган, який склав протокол, не надав суду доказів належного інформування безпосередньо ОСОБА_1 про час та місце вчинення цієї процесуальної дії (складення протоколу). Це призвело до неможливості реалізації особою права на захист, зокрема права на надання пояснень по суті порушення, що є обов`язковою умовою для всебічного встановлення обставин справи при складанні протоколу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2021 р. у справі №11-97сап20 викладено наступні висновки «норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції орієнтували суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов (див. абзац другий пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення").»

Як убачається з вказаних вище роз`яснень, викладених в п.12 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Оскільки суд у справі про адміністративне правопорушення має бути незалежним і неупередженим, він не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно доповнюючи чи виправляючи матеріали справи.

Виявлені недоліки наданих суду матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є істотними і не можуть бути нівельовані в ході судового засідання. Відтак, з метою уникнення сумнівів у безсторонності суду та забезпечення належного правового порядку, дані матеріали слід повернути до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини для доопрацювання, що є необхідною передумовою для подальшого винесення законного і обґрунтованого рішення.

Керуючись ст. 276, ст.278 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Степченко