Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №569/484/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №569/484/26

Суддя: Рогозін С. В.

Справа № 569/484/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року, під час проведення фактичної перевірки різдв`яного ярмарку за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення встановленого законодавством порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме, непроведення розрахункових операцій через РРО, чим порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав. Вказав, що торгівля на тимчасовому ринку (ярмарку) здійснювалася продуктовими товарами, у зв`язку з чим, обов`язок застосування РРО був відсутній.

В судовому засіданні захисник Сулковський Б.П. просив закрити проводження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КупАП, з підстав викладених у письмових поясненнях. Посилається на те, що на ярмарку (тимчасовому ринку) здійснювалась торгівля продуктовими товарами за готівкові кошти фізичними особами, необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій була відсутня адже відповідно до п. 9 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки у такому випадку не застосовуються. Крім того, вказав, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням вимог ст. 254 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сулковського Б.П., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері, який регулюється зокрема Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як вбачається з вказаних норм закону однією із альтернативних форм об`єктивної сторони даного правопорушення є проведення розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення №12152/ж12/17-00-07-05-24 серії 001345 від 29.12.2025, актом (довідкою) фактичної перевірки від 19.12.2025.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №12152/ж12/17-00-07-05-24 серії 001345 від 29.12.2025 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Дата, час та місце вчинення правопорушення, вказані в протоколі, відповідають цим даним, викладеним в акті фактичної перевірки від 19.12.2025.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.

В акті перевірки від 19.12.2025 зазначено, зокрема, що перед початком перевірки було придбано алкогольний напій «Глінтвейн» класичний 300 мл по ціні 150 грн., розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано, чим порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Із акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась в присутності представника суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , який був ознайомлений з актом, та отримав його примірник, що підтверджується його підписами. При цьому, жодних зауважень до акта перевірки ОСОБА_1 не було надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Доводи сторони захисту щодо того, що торгівля на тимчасовому ринку (ярмарку) здійснювалася продуктовими товарами за готівкові кошти фізичними особами, а відтак застосування РРО не вимагається є хибними та не заслуговують на увагу суду, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання при здійсненні розрахункових операцій зобов`язані: проводити такі операції через РРО або ПРРО, видавати покупцю відповідний розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.

Суд звертає увагу, що законодавство не пов`язує обов`язок застосування РРО/ПРРО з місцем здійснення торгівлі, а визначальним є сам факт здійснення розрахункових операцій у готівковій чи безготівковій формі.

Посилання сторони захисту на те, що торгівля здійснювалась на тимчасовому ринку (ярмарку), не є підставою для звільнення від обов`язку застосування РРО, оскільки чинним законодавством не передбачено загального винятку для суб`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у таких місцях.

Разом з тим, суд зазначає, що винятки із загального правила застосування РРО/ПРРО є чітко визначеними законом та підлягають вузькому тлумаченню. Зокрема, такими винятками можуть бути: перебування ФОП на першій групі платників єдиного податку; здійснення виключно безготівкових розрахунків без використання платіжних терміналів; інші прямо передбачені законом випадки.

Однак жодних доказів наявності таких винятків ОСОБА_1 суду не надано, як і не доведено, що він був звільнений від обов`язку застосування РРО у встановленому законом порядку.

Посилання сторони захисту на п. 9 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, що РРО/ПРРО не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках, не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (ФОП), а не фізичною особою, яка здйснювала торгівлю продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, а тому до його компетенції належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі з покупцями із застосуванням РРО.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту є неспроможними, не спростовують встановлених обставин правопорушення та зводяться до помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Щодо доводів сторони захисту про порушення строків, визначених ст. 254 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до частини другої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а не з моменту складання акта перевірки.

Акт перевірки є документом фіксації результатів контрольного заходу та сам по собі не свідчить про остаточне встановлення всіх ознак складу адміністративного правопорушення та особи, яка підлягає притягненню до відповідальності та потребує встановленню.

Отже, дата складання акта перевірки не є тотожною даті виявлення особи правопорушника у значенні ст. 254 КУпАП.

За таких обставин об`єктивно неможливо ототожнювати момент виявлення правопорушення з моментом завершення перевірки, оскільки правова оцінка дій конкретної особи формується після аналізу всіх матеріалів.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо порушення 24-годинного строку складання протоколу є формальними, не підтверджують істотного порушення норм КУпАП та не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до статей 251, 252 КУпАП, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, зважаючи на вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у виді штрафу.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 84 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівн. обл/Рівненська м. т г/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; номер рахунку UA108999980313000106000017527; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN)UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua