Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №554/1543/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.02.2026Справа № 554/1543/26

Провадження № 3-зв/554/4/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І., за участю: секретаря судового засідання Рябченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької Алли Іванівни про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2026 року на розгляд до суду від УПП в Полтавській області ДПП надійшли матеріали справи з протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №577615 від 28 січня 2026 року та серії ЕПР1 №577606 від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4, ст.124 КУпАП.

Судову справу розподілено судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцькій А. І.

06 лютого 2026 року суддя Троцька А. І. заявила про самовідвід від розгляду вищевказаної справи, оскільки 05 лютого 2026 року в автоматизованому розподілі брала участь лише одна суддя, тоді як інші 4 суддів з відповідною спеціалізацією розгляду судових справ брали участь у навчанні тривалістю один робочий день.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали заяви про самовідвід, суддя дійшов до таких висновків.

Суддя враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, а судді – про самовідвід і, відповідно, регламентують порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід).

Водночас статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Тому ця заява про самовідвід судді має бути розглянута по суті.

Неупереджений судовий розгляд є одним із завдань судового провадження.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).

При вирішенні заяви про самовідвід суддя застосовує аналогію права, а саме положення КПК України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) та врегульовано порядок його вирішення.

Так, відповідно до ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України).

Тобто, самовідвід це обов`язок судді, метою якого є гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine» заява 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи заперечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади повну неупередженість з боку суддів. При ухваленні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Встановлено, що до провадження судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької А. І. 05 лютого 2026 року надійшли матеріали справи з протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577615 від 28 січня 2026 року та серії ЕПР1 №577606 від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4, ст.124 КУпАП.

Суддя вважає, що автоматизований розподіл відбувався за кількістю суддів Шевченківського районного суду міста Полтави, відповідно до хронологічного порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, тому, підстава, яка вказана суддею в заяві про самовідвід, не є такою що порушує вимоги ч. 3 ст. 35 КПК України.

Водночас для запобігання виникнення будь-яких сумнівів у неупередженості, незаінтересованості судді Троцької А. І. в розгляді або не розгляді цього судового провадження, суддя вважає за необхідне направити матеріали цієї справи для повторного автоматизованого розподілу до канцелярії суду, без виключення із автоматизованого розподілу судді Троцької А. І.

Отже, заява про самовідвід судді Троцької А. І. підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву судді Шевченківського районного суду міста Полтави Троцької Алли Іванівни про самовідвід - задовольнити частково.

Передати матеріали судової справи № 554/1543/26 з протоколом про адміністративне правопорушення за протоколами серії ЕПР1 №577615 від 28 січня 2026 року та серії ЕПР1 №577606 від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4, ст.124 КУпАП до канцелярії суду в порядку, встановленому ст. 35 КПК України, для визначення судді, який повинен розглядати вказану справу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Олена Шевська