Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №372/6029/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6029/25

Провадження 2-397/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., позивачки ОСОБА_1 , представниці позивачки ОСОБА_2 , представника органу опіки та піклування Демчук С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2025 року позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просила позбавити останнього батьківських прав відносно його їх спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування свої вимог зазначила, що після розірвання шлюбу відповідач став ухилятися від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує сина необхідним харчуванням, медичним доглядом, не цікавиться його здоров`ям і життям, не виховує і не утримує його, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не проявляє належної турботи до нього, проживає окремо, не відвідує, зник з життя дитини, хоча за наявності бажання міг би хоча б спілкуватися з сином. Таке ставлення батька до власної дитини свідчить про абсолютну його байдужість до долі дитини і відсутність будь-якого щонайменшого бажання змінити такий стан справ.

23.10.2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено у справі підготовче судове засідання, зобов`язано Службу у справах дітей Української міської ради надати висновок для розв`язання спору на підставі отриманих відомостей.

У підготовчому судовому засіданні відповідач повідомив, що визнає позовні вимоги, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно спільного із позивачкою сина, не бажає брати участь у подальших судових засіданнях.

03.02.2026 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представниця позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання під час розгляду справи по суті не з`явився.

Представниця органу опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення батьківських прав підтримала у повному обсязі.

Судом також були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зазначили, що позивачка після розлучення із відповідачем самостійно займалась вихованням та утриманням дитини. Зараз цим займаються позивачка із теперішнім чоловіком. Дитина забезпечена всім необхідним, ходить на гуртки, усі питання, пов`язані із навчанням, вихованням та участю у шкільному житті вирішуються виключно матірю та вітчимом.

Допитана в судовому засіданні дитина - ОСОБА_7 , 2012 року народження, також пояснив суду, що з п`яти років не підтримує стосунків із батьком через відсутність будь-якої ініціативи із боку ОСОБА_3 , роль батька виконує вітчим.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 18.12.2020 по 10.04.2013 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу у 2013 році, син ОСОБА_4 залишився проживати разом із матір`ю.

Як зазначила позивачка, з 2013 року відповідач ОСОБА_3 перестав спілкуватись із нею та сином ОСОБА_7 . Вказані факти були підтверджені свідками в судовому засіданні.

На даний час відповідач із сином не спілкується, участі у вихованні не приймає, матеріально не допомагає.

Відповідно до акту обстеження умов проживання №135 від 01.10.2025 року, ССДС УМР проведено обстеження умов проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 9 поверсі, складається з 2-х кімнат, ванної кімнати, туалету, кухні, балкону. Квартира не орендована. Умови проживання задовільні. В квартирі чисто прибрано. Достатня кількість меблів та техніки. Є свіжоприготована їжа та продукти тривалого зберігання. У дітей ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є окремі спальні місця та місця для навчання, одяг та іграшки відповідно до віку дітей в достатній кількості. В родині добрі та довірливі відносини. Для дітей створені належні умови для повноцінного життя.

Згідно характеристики Академічного ліцею №1 Української міської ради Київської області від 28.08.2025 року, батько учня ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не бере участі у вихованні та навчанні своєї дитини. Протягом семи років навчання, ОСОБА_3 жодного разу не був присутнім на батьківським зборах, не звертався до класного керівника чи адміністрації шкоди щодо успішності, поведінки чи потреб дитини. Усі питання, пов`язані із навчанням, вихованням та участю у шкільному житті вирішуються виключно матір`ю - ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_11 . Відсутність участі біологічного батька у житті дитини є очевидною та постійною. Учень ОСОБА_7 виховується в атмосфері турботи та підтримки з боку матері та вітчима, які постійно підтримують зв`язок із школою, беруть активну участь у житті класу та забезпечують усі потреби дитини. На підставі спостережень та педагогічного досвіду класний керівник стверджує, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо участі у вихованні та розвитку дитини.

Згідно довідки виданої ГО «Футбольний клуб «ЗАСПА» від 08.10.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є гравцем футбольного клуба «ЗАСПА». Дисциплінований, спокійний, доброзичливий. Усіма питаннями, пов`язаними з вихованням, матеріальним забезпеченням ОСОБА_7 займаються матір ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_11 .. За весь період відвідування тренувань у футбольному клубі, ОСОБА_4 у супроводі батька ОСОБА_3 не з`являвся.

Із довідки-розрахунку від 18.09.2025 року №155226 вбачається, що ОСОБА_3 станом на серпень 2025 року має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 81054,90 грн.

Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області, як орган опіки та піклування, склав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджений рішенням ВК Української міської ради від 27.01.2026 року №36.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей

У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуюче вищевикладене, суд знаходить доведеним факт ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, при цьому відповідач не заперечив факту своєї неналежної поведінки відносно своєї дитини, та не зазначив поважні причини, які змусили його самоусунутися від виховання дитини.

Враховуючи всі обставини, з метою захисту інтересів дитини, забезпечення її зростання в умовах турботи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

При цьому суд наголошує, що у разі зміни поведінки відповідача до своєї дитини, вона має право, в порядку ст.169 СК України, на поновлення батьківських прав.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1211,50 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 212-214, 226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1211,50 грн. на користь ОСОБА_1 .

В порядку п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України суд призначає судове засідання на 12 лютого 2026 о 10 год. 40 хв. для вирішення питання про судові витрати та надає строк позивачу для подачі доказів понесених судових витрат до 06 лютого 2026 року включно із виконанням вимог, передбачених ст. 83 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька