Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №372/4749/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4749/25

Провадження 2-243/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку в окремий новостворений об`єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , в якому просив поділити в натурі житловий будинок загальною площею 98 м2, житлова площа 47,4м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної власності між ОСОБА_1 (1/2 частка) та відповідачами, які є правонаступниками померлого ОСОБА_6 (1/2 частка) шляхом утворення та реєстрацією за ОСОБА_1 права власності на окремий об?єкт речових прав - житловий будинок загальною площею 49,7 м2, що включає наступні житлові приміщення позначені літерами:1-1 площею 4,5 м2,1-2 площею 9,9 м2, 1.3 площею 1,0 м2, 1-4площею 2,5 м2, 1-5 площею 15,3 м2, 1-6 площею 8,8 м2,1-7 площею 7,7 м2, а також нежитлові приміщення позначені буквами: Б-сарай, Г-сарай, Д-сарай, Ж-гараж, а відповідачам залишити житлові приміщення загальною площею 48,3 м2,позначені літерами: 2-1 площею 12,3 м2,2-2 площею 12,7 м2, 2-3 площею 6,3 м2,2-4 площею 17 м2,а також нежитлове приміщення позначене буквою В-погріб.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 14 лютого 2025 року приватним нотаріусом Мельник М.В. було посвідчено договір дарування 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 47,4м2,згідно якого ОСОБА_7 (Дарувальник) подарував, а ОСОБА_1 (Обдарований) отримав в дар вищевказане нерухоме майно. На підставі вищевказаного нотаріального договору позивач став співвласником 1/2 частки житлового будинку без виділення частки в натурі. Інша частина вказаного житлового будинку належала його померлому дядьку - ОСОБА_6 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого є є дві рідні дочки (правонаступники): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Фактично у кожного співвласника у володінні та розпорядженні знаходяться окремі ізольовані частини домоволодіння з самостійними комунікаціями, а господарські будівлі розташовані на земельній ділянці, частини якої в розташовані біля ізольованих частин будинковолодіння співвласників. Відповідачі відмовляються в добровільному порядку виділяти в натурі житловий будинок. Як випливає з технічного паспорту житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену (ідеальну) частку будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість переобладнання житлового будинку.

28.08.2025 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

17.12.2025 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

У судове засідання відповідачі не з`явились.

Відповідачка ОСОБА_5 подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, щодо позовних вимог не заперечила.

Представник нотаріальної контори подав заяву про розгляд справи без їх участі, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 14 лютого 2025 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мельник М.В. було посвідчено договір дарування 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа 47,4м2, згідно якого ОСОБА_7 (Дарувальник) подарував, а ОСОБА_1 (Обдарований) отримав в дар вищевказане нерухоме майно.

На підставі вищевказаного нотаріального договору, позивач ОСОБА_1 став співвласником1/2 частки житлового будинку без виділення частки в натурі.

Інша 1/2 частина зазначеного житлового будинку (загальна площа будинку 98 м2, житлова площа 47,4 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) належала дядьку позивача - ОСОБА_6 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.06.2025 року.

ОСОБА_6 мав двох рідних дочок (правонаступників): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається із копії спадкової справи №69/2020, ОСОБА_5 звернулася із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 .

Фактично у кожного співвласника у володінні та розпорядженні знаходяться окремі ізольовані частини домоволодіння з самостійними комунікаціями, а господарські будівлі розташовані на земельній ділянці, частини якої в розташовані біля ізольованих частин будинковолодіння співвласників.

У зв`язку з тим, що не проведений поділ будинковолодіння на окремі частини в натурі та не визначено окремі поштові адреси, виникають незручності з приводу доставки поштової кореспонденції, у майбутньому неможливість проведення реєстрації місця проживання членів сім`ї без згоди відповідачів по справі. Окрім того, комунальні платежі, що приходять на житловий будинок приходять на один рахунок.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України).

Аналогічно, згідно з ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. ч. 1,3,4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. …Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна».

В постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу ( виділу частку) в натурі.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Як випливає з технічного паспорту житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену (ідеальну) частку будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість переобладнання житлового будинку.

Отже, житловий будинок АДРЕСА_1 необхідно поділити таким чином, щоб позивачу та відповідачам було виділено в натурі у власність відокремлену частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх часток у праві спільної часткової власності без втрати його функціонального призначення.

Висновком експерта №501/10-2025 від 05.12.2025 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи встановлено технічно можливий варіант розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , приймаючи до уваги фактичний порядок користування приміщеннями житлового будинку, господарськими будівлями та спорудами, що стався між співвласниками, відповідно до якого:

- ОСОБА_1 виділено житловий будинок загальною площею 49,7 м2, що включає наступні житлові приміщення позначені літерами:1-1 площею 4,5 м2,1-2 площею 9,9 м2, 1.3 площею 1,0 м2, 1-4 площею 2,5 м2, 1-5 площею 15,3 м2, 1-6 площею 8,8 м2, 1-7 площею 7,7 м2, а також нежитлові приміщення позначені буквами: Б-сарай, Г - сарай, Д - сарай, Ж - гараж,

- ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виділено житлові приміщення загальною площею 48,3 м2, позначені літерами: 2-1 площею 12,3 м2, 2-2 площею 12,7 м2, 2-3 площею 6,3 м2,2-4 площею 17 м2, а також нежитлове приміщення позначене буквою В – погріб.

Враховуючи викладене, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ в натурі майна - житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, знайшло своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) зазначено, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Якщо спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виходячи з викладеного вище, беручи до уваги те, що 1/2 частки виділених в натурі у житловому будинок належить на праві власності ОСОБА_1 , суд вважає, що в даних правовідносинах є встановленими і доведеними всі умови, передбачені ч. 3 ст. 364 ЦК України, які дають право суду ухвалити рішення про припинення спільної часткової власності на це майно.

Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку в окремий новостворений об`єкт нерухомого майна - задовольнити.

Поділити житловий будинок загальною площею 98 м2, житлова площа 47,4 м2 що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 137604632231, виділивши в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в окремий об`єкт речових прав належну йому 1/2 частину житлового будинку площею 49,7 м2, що включає наступні житлові приміщення позначені літерами: 1-1 площею 4,5 м2, 1-2 площею 9,9 м2, 1.3 площею 1,0 м2, 1-4 площею 2,5 м2, 1-5 площею 15,3 м2, 1-6 площею 8,8 м2, 1-7 площею 7,7 м2, а також нежитлові приміщення позначені буквами: Б-сарай, Г-сарай, Д-сарай, Ж-гараж.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 98 м2, житлова площа 47,4 м2 що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 137604632231.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Г.В.Висоцька