Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №380/2344/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/2344/23 пров. № А/857/14708/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання - Порцін В.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/2344/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

суддя(і) у І інстанції Кравців О.Р.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у справі №380/2344/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою, у якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 14.04.2023 року по справі № 380/2344/23 із зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 74456,10 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду виконане в частині здійснення перерахунку пенсії позивача, а в частині виплати заборгованості не виконане, тому заявник просить змінити спосіб виконання постанови суду, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 74456,10 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №380/2344/23 - відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити його заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №380/2344/23.

Відповідач подав додаткові пояснення щодо апеляційної скарги позивача, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів прийшов до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у справі №380/2344/23 Головне управління ПФ України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у сумі 74456,10 грн.

25 березня 2025 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/2344/23.

Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності достатніх та обґрунтованих підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 14 квітня 2023 року у справі №380/2344/23.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції хибними, з врахуванням наступного.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі – Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.”.

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили 06.09.2024, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (16500,40 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у справі №380/2344/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у сумі 74456,10 грн., однак виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 74456,10 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відтак, наявні підстави для заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом, у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Щодо виплати відповідачем коштів у жовтні та листопаді 2025 року в розмірі по 187,95 грн (відкладена заборгованість) на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року у справі №380/2344/23, суд апеляційної інстанції не бере до уваги оскільки, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надано доказів щодо виплати заборгованості по виконанню вказаного рішення суду першої інстанції у подальшому, а саме до прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, відтак оскаржене судове рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового про задоволення такої заяви позивача, з наведених вище підстав, тому вимоги апеляційної скарги необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 229 ч. 4, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/2344/23 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 14.04.2023 року по справі № 380/2344/23, у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 01.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 74456,10 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Повне судове рішення складено 06 лютого 2026 року.