Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №367/1493/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1493/26

Провадження по справі № 1-кп/367/767/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026116420000002 від 10.01.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв., ОСОБА_2 , проходила повз дитячий садок, який розташований поблизу вул. Склозаводська, м. Буча, Бучанського району, Київської області, де на землі побачила банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , після чого у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на привласнення вказаної банківської картки. В той же день та час, а саме 09.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв., перебуваючи в тому ж місці, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення банківської картки, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, переконавшись, що ніхто не бачить її протиправних дій, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підняла із землі та таким чином привласнила банківську картку, видану АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , та яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку. У подальшому, ОСОБА_2 не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, привласнила її, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, пішла з місця події, а банківською картою розпорядилася на власний розсуд за наступних обставин. В той же день 09.01.2026 о 16 год. 53 хв. ОСОБА_2 , після незаконного заволодіння банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , використовуючи банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 передала вищевказану банківську карту своєму знайомому ОСОБА_4 , який не був обізнаний у незаконному привласненні банківської картки ОСОБА_2 , після чого разом з ОСОБА_4 пішли до магазину «Фора», який розташований по вул. Склозаводська, 10-б, м. Буча, Бучанського району Київської області, та в той же ж день о 16 год. 53 хв. ОСОБА_4 здійснив операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 144 грн. 94 коп.. В той же день 09.01.2026 о 16 год. 59 хв. ОСОБА_2 , після незаконного привласнення банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 передала вищевказану банківську карту ОСОБА_4 , який не був обізнаний у незаконному привласненні банківської картки ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_4 перебуваючи у магазині «Фора», який розташований по вул. Склозаводська, 10-б, м. Буча, Бучанського району Київської області, в той же ж день о 16 год. 59 хв. здійснив операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 116 грн. 80 коп.. В той же день о 19 год. 00 хв. ОСОБА_2 , після незаконного заволодіння банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 пішла до магазину «Біле Сухе», який розташований по вул. Склозаводська, 3, м. Буча, Бучанського району Київської області, та в той же ж день о 19 год. 00 хв. здійснила операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 149 грн. 99 коп.. В той же день 09.01.2026 о 19 год. 08 хв. ОСОБА_2 , після незаконного заволодіння банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 пішла до магазину «Брусилівські ковбаси», який розташований по вул. Склозаводська, 6, м. Буча, Бучанського району Київської області, та в той же ж день о 19 год. 08 хв. здійснила операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 33 грн. 46 коп.. Наступного дня, 10.01.2026 року о 10 год. 11 хв., ОСОБА_2 , після незаконного привласнення банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3 передала вищевказану банківську карту ОСОБА_4 , який не був обізнаний у незаконному привласненні банківської картки ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Фора», який розташований по вул. Склозаводська, 10-б, м. Буча, Бучанського району Київської області, в той же ж день о 10 год. 11 хв. здійснив операцію з придбання продуктових товарів на загальну суму 239 грн. 90 коп..

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_2 винуватості за вчинення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.

Крім того, до обвинувального акту було додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якої остання не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласнення документів.

Обвинувачена ОСОБА_2 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також, судом досліджено дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 , яка раніше не судима, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні обвинуваченій ОСОБА_2 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене нею кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до проступків, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого кримінального правопорушення, і даних про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 , можливе призначивши їй покарання у виді штрафу.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої суд не застосовує.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 301, 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ по даному кримінальному провадженню – банківську пластикову картку «ПриватБанк» синього кольору НОМЕР_1 з чіпом без технології контактної оплати, яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зберігається в матеріалах справи – повернути власнику.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1