Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №362/5765/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5765/25

провадження № 2/362/949/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.02.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області,

про усунення перешкод щодо участі у спілкуванні з онуком.

Учасники справи, які взяли участь у судовому розгляді:

позивач ОСОБА_1 ;

представник третьої особи Бедраківська Л.М.

Суд установив:

Зміст і підстави позовних вимог. Позиція учасників справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просить зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні позивача з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного графіку побачень з дитиною: кожен понеділок кожного місяця з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. та кожної суботи кожного місяця з 20 год. 00 хв. до неділі до 20 год. 00 хв. з ночівлею за місцем проживання бабусі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що відповідач чинити їй перешкоди у спілкуванні з онуком, не дозволяє з ним бачитися, наближатися до нього, спілкуватися, проводити разом час. Дійти згоди з цього питання позасудово не виходить, стосунки між сторонами по справі напружені. Отже, позивач зазначає про існування спору щодо участі її у вихованні онука, та просить визначити порядок побачень з останнім.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, клопотань та пояснень до суду також не направляв.

Рух справи в суді

Ухвалою від 28 липня 2025 року суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 18 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18 грудня 2025 року суд відмовив в задоволенні заяви позивача про виклик свідків, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач позовні вимоги підтримала в частині встановлення такого графіку побачень з дитиною: кожної суботи кожного місяця з 20-00 год. до неділі до 20-00 год. з ночівлею за місцем проживання бабусі та не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. З огляду на викладене, суд, враховуючи згоду позивача, ухвалив відповідно до статті 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у частині встановлення графіку побачень щосуботи.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Позивач є матір`ю відповідача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 05 серпня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився онук - ОСОБА_3 , про що 14 березня 2018 року Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зроблений відповідний актовий запис №127.

Онук ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_2 , який виховує дитину самостійно.

Відповідно до довідки Васильківської гімназії №1 Васильківської міської ради Київської області від 05 листопада 2025 року №80 ОСОБА_3 навчається в 2 класі.

За змістом наданої директором навчального закладу характеристики учня, останній має навчальні досягнення переважно низького рівня. Не виявляє інтересу до навчання, потребує постійної допомоги та заохочення. Має механічну пам`ять, повільно запам`ятовує учбовий матеріал. Дитину виховує лише батько, який фактично не цікавиться навчанням сина та його потребами. Хлопчик не завжди має все необхідне для навчання. Батько не контролює, з чим дитина йде до школи, зовсім не допомагає виконувати домашні завдання. Бабуся дитини, позивач по справ, цікавиться умовами проживання та навчання онука. Але батько забороняє сину з нею бачитись, з цієї причини бабуся часто відвідує онука в гімназії.

За відсутності згоди між сторонами щодо визначення порядку спілкування онука з бабусею остання звернулася до Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області.

У відповідності до Акту обстеження умов проживання №247 від 11 листопада 2025 року, складеного фахівцями Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, санітарно-гігієнічні умови проживання дитини відповідають усім вимогам. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови. Стосунки у сім’ї панують дружні.

Відповідно до пояснень представника Служби у справах дітей та сім`ї відповідач забороняє спілкування позивача із онуком без обґрунтування причин такої заборони. Тоді як бабуся спілкується з педагогами, цікавиться розвитком дитини.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12, 15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини закріплено у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

Згідно з частинами другою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України). У главі 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Для врахування балансу інтересів у цій справі суд звертається до положень статті 257 СК України.

Так, відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами (постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, справа № 756/7995/15-ц, провадження № 61-15037св18).

Повага до приватного і сімейного життя є важливим правом, захист якого гарантується Конвенцією. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення і не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки вони можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Отже, під правом на повагу до сімейного життя баби та діда щодо спілкування зі своїми внуками насамперед розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та внуками шляхом контактів з ними. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до внука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

Положення статті 8 Конвенції, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онукою, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kruskicv. Croatia» від 25 листопада 2014 року).

Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями Європейського суду з прав людини дає підстави вважати, що бабуся має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати спілкуванню з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та дослідивши варіанти можливого спілкування малолітньої дитини з бабусею, враховуючи баланс інтересів дитини, суд вважає за можливе задовольнити частково позовні вимоги та визначити таку участь бабусі у спілкуванні з онуком: кожної суботи кожного місяця з 20 год. 00 хв. до неділі 20 год. 00 хв. з ночівлею за місцем проживання бабусі.

Керуючись статтями 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов частково.

2. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши такий графік побачень бабусі з дитиною: кожної суботи кожного місяця з 20 год. 00 хв. до неділі 20 год. 00 хв. з ночівлею за місцем проживання бабусі.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 09 лютого 2026 року.

Суддя О.В. Попович