Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №362/914/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/914/26

провадження № 1-кс/362/77/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року

Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

підозрюваного ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 28 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12025111140000458 (після виділення № 12026111140000063) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.

Слідчий суддя встановив:

Суть скарги

Скарга ґрунтується на тому, що СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111140000458 від 02 липня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.

28 листопада 2025 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.

Автор скарги зазначив, що підозра ґрунтується на таких доказах:

звіт Північного офісу Держаудитслужби № 262671-32/249 від 01 травня 2025 року за результатами державного фінансового аудиту бюджету Феодосіївської сільської територіальної громади Обухівського району Київської області за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2025 року;

довідка № 262631-31/136-і від 18 березня 2025 року збору інформації проведеному в Комунальному підприємстві «ФУДСЕРВІС» Феодосіївської сільської ради з метою перевірки дослідження факторів, що впливають на виконання дохідної і видаткової частини бюджету Феодосіївської сільської територіальної громади Обухівського району Київської області та стану виконання ресурсів територіальної громади з додатками;

інформація Пенсійного фонду України від 18 листопада 2025 року № 11586/5;

матеріали кримінального провадження в сукупності.

Заявник виснував, що з огляду на твердження слідчого та прокурора, останні вважають, що саме згадані докази і підтверджують вину його довірителя, хоча у кримінальному провадженні 28 листопада 2025 року тільки вручено підозру, яка може вказувати тільки на підозри у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, однак ніяким чином не може доводити вини особи.

Поряд із цим, як зазначив захисник, слідчим та прокурором у підозрі не вказується про те, що у кримінальному провадженні були проведенні відповідні судові експертизи, які б підтверджували суму збитків та доводили те, що саме мій довіритель вчиняв певні протиправні дії, такі як отримання коштів та підроблення документів.

На думку заявника, із змісту підозри вбачається, що слідчим і прокурором не в повній мірі виконуються положення частин першої та другої статті 9 КПК України, оскільки останні діють з порушенням норм Конституції України та відповідно зазначають тільки про ті обставини кримінального провадження, які на їх думку викривають ОСОБА_3 , забуваючи та не вказуючи про ті, які доводять невинуватість останнього.

При цьому захисник зауважив на порушенні з боку органу досудового розслідування порядку вручення повідомлення про підозру.

Процедура

29 січня 2026 року на розгляд слідчого судді надійшла зазначена скарга.

Ухвалою від 29 січня 2026 року слідчий суддя відкрив провадження за скаргою та призначив її до розгляду на 30 січня 2026 року. Цією ж ухвалою слідчий суддя витребував з ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області матеріали кримінального провадження № 12025111140000458.

Судове засідання, призначене на 30 січня 2026 року, відкладено на 03 лютого 2026 року на підставі клопотання захисника та з огляду на ненадання органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження.

02 лютого 2026 року слідчий надав до суду частину матеріалів кримінального провадження. Зокрема, слідчий зазначив, що 20 січня 2026 року матеріали кримінального провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_3 виділено в окреме провадження № 12026111140000063, 21 січня 2026 року прокурором завершено досудове розслідування та з 21 січня 2026 року стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КК України, відкриття матеріалів триває.

З огляду на ненадання органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження судове засідання, призначене на 03 лютого 2026 року, відкладено на 04 лютого 2026 року. При цьому слідчий суддя повторно витребував з ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області матеріали кримінального провадження № 12025111140000458 (№ 12026111140000063), які стали підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_3 .

У судовому засіданні заявник і підозрюваний підтримали скаргу, просили її задовольнити.

Слідчий і прокурор до суду не прибули, їхнє неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено 04 лютого 2026 року.

Встановлені слідчим суддею фактичні обставини

СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111140000458 від 02 липня 2025 року.

28 листопада 2025 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.

20 січня 2026 року матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 виділені в окреме провадження № 12026111140000063.

21 січня 2026 року прокурором завершено досудове розслідування.

Нормативно-правове регулювання та оцінка слідчого судді

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено статті 278, випадки повідомлення про підозру – статтею 276, зміст повідомлення про підозру – статтею 277 вказаного Кодексу.

Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Так, згідно зі статтею 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із статтею 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (стаття 279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення зазначених процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність і достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру. Також сторона захисту наполягає на недоотриманні процедури вручення повідомлення про підозру.

Дослідивши наданні копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. За своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам статті 277 КПК України, при його врученні дотримано вимоги статті 278 КПК України.

Слід зазначити, що питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваного повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті та під час подальшого досудового розслідування.

За правилами статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачає, що обґрунтованість підозри, у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За таких обставин правові підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 303-306, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

залишити скаргу без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Повний текст ухвали оголошено 09 лютого 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1