Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №357/437/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/437/26

3/357/806/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що виключає можливість його зазначення в постанові,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543814 від 17.12.2025, 17 грудня 2025 року о 23 год. 50 хв. у с. Фурси по вул. Європейській, 27 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , за твердженням працівників поліції мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що нібито не реагують на світло, поведінку, яка не відповідає обстановці, підвищену жвавість мови та рухливість ходи. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, як зазначено у протоколі, він відмовився, чим нібито порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав та пояснив, що 17.12.2025 його було зупинено працівниками патрульної поліції без належних підстав. Він зазначив, що відеозапис із нагрудних камер поліцейських не містить об`єктивного підтвердження ознак наркотичного сп`яніння, на які посилаються працівники поліції. Під час спілкування з поліцейськими він перебував у своєму автомобілі, поводився спокійно та адекватно, розмовляв чітко, наркотичних засобів не вживає. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що був готовий пройти медичний огляд, однак повідомив працівників поліції про неможливість залишити автомобіль без нагляду, оскільки той не зачиняється. Також він звертав увагу працівників поліції на те, що вдома залишилися неповнолітні діти, а на момент події вже діяла комендантська година. Причини зупинки транспортного засобу йому належним чином не пояснили. ОСОБА_1 також зазначив, що пред`явив посвідчення водія через застосунок «Дія», однак працівники поліції не прийняли його як належний документ, посилаючись на відсутність верифікації, та висловлювали припущення про відсутність у нього посвідчення водія, що, на його думку, було безпідставним.

За клопотанням ОСОБА_1 у судове засідання була викликана свідок ОСОБА_2 , яка надала показання, що узгоджуються з поясненнями правопорушника. Вона пояснила, що є його дружиною, рухалася позаду на власному автомобілі, коли їх зупинили працівники поліції. За її словами, вони поверталися додому з м. Камянець Подільськ і до місця проживання залишалося незначну відстань. Свідок також зазначила, що після того, як працівники поліції не прийняли посвідчення водія через застосунок «Дія», вона поїхала додому та привезла оригінал посвідчення, однак працівники поліції на нього вже не звернули уваги. Крім того, вона повідомила, що вдома залишалися троє неповнолітніх дітей, на що вони неодноразово звертали увагу поліцейських, а також зазначали про дію комендантської години.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543814, направлення на огляд водія на стан сп`яніння, акт огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, довідку щодо наявності посвідчення водія, постанову про адміністративне стягнення серії ЕНА № 6364693, рапорт працівника поліції, а також переглянувши відеозапис від 18.12.2025, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

За таких обставин суд доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення належним чином не доведена, а надані докази не є достатніми та переконливими для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. Пунктом 2.9а ПДР заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Неправомірна відмова визнати посвідчення водія.

ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія через офіційний застосунок «Дія», що є документом, передбаченим законодавством для підтвердження права керування транспортним засобом. Працівники поліції відмовилися його прийняти, посилаючись на відсутність верифікації, що не є законною підставою для зупинки транспортного засобу чи складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відмова поліції визнати офіційно наданий документ порушує права ОСОБА_1 і є підставою для сумніву в законності подальших дій працівників поліції.

Обмеження фізичної можливості залишити транспортний засіб.

ОСОБА_1 не міг залишити автомобіль для проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки транспортний засіб не зачинявся, а залишення його без нагляду створювало ризик завдання шкоди майну та порушення безпеки.

Обставини, що ускладнювали виконання вимог поліції.

ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що вдома залишаються троє неповнолітніх дітей та діяла комендантська година, що фактично унеможливлювало самовільне залишення місця події та пряме виконання їх вимог.

Відсутність об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння.

Відеозапис та протоколи не підтверджують наявність звужених зіниць, підвищеної рухливості, жвавої мови чи поведінки, яка не відповідає обстановці. ОСОБА_1 протягом усього часу перебував у своєму автомобілі та вів себе адекватно, що виключає висновок про стан наркотичного сп`яніння.

Порушення процедурних норм і необґрунтоване «перекваліфікування» порушення. Спочатку працівники поліції складали протокол за ст. 126 КУпАП, а згодом без об`єктивних підстав «перекваліфікували» справу на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таке зміщення правової кваліфікації є процедурно недопустимим, оскільки відсутні належні докази зміни обставин події.

Відсутність фіксації причин зупинки та факту обгону.

Відеозапис не містить даних про здійснення ОСОБА_1 обгону або інших порушень ПДР, що стало підставою для зупинки, а отже причини зупинки залишаються невстановленими, що є прямим порушенням п. 2.1 ПДР України та ст. 9 КУпАП щодо визначення протиправного діяння.

З урахуванням викладеного, усіх процесуальних порушень та відсутності об`єктивних доказів ознак наркотичного сп`яніння суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також враховує принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а дії органів поліції не забезпечували об`єктивного і справедливого розгляду ситуації.

Верховний Суд у постановах (наприклад, від 24.01.2019 у справі №127/18803/17, від 15.04.2021 у справі №522/1168/20) наголошує, що відсутність безперервної відеофіксації та непроведення медичного огляду унеможливлює встановлення факту перебування водія у стані сп`яніння, а отже, не може бути підставою для притягнення до відповідальності.?Гарантії справедливого розгляду.

ЄСПЛ у справі “Нечипорук і Йонкало проти України” вказав, що право на справедливий розгляд включає вимогу відсутності упередженості та свавілля з боку правоохоронних органів.

Суд, звертає увагу на те, що обовязок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обовязок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме недоведеність факту правопорушення; неналежне оформлення адміністративного протоколу та враховуючи практику ЄСПЛ щодо необхідності об`єктивного та справедливого розгляду справи, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення не доведена, докази, надані працівниками поліції, є недопустимими та неналежними та у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251,283, 284 ч.1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя:О.Л. ГАВЕНКО