Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №289/2036/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2036/25

Номер провадження 3/289/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495081 від 27.10.2025, водій ОСОБА_1 26.10.2025 о 16:47 в с. Кочерів, АД М06, 86 км, керував транспортним засобом NISAN ROGUE, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я в лікаря-невролога відмовився. Відсторонений від керування тз в порядку ст. 266 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

27.01.2026 від захисника Черкавського Д.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів : копії протоколу АА №119506 про адміністративне затримання від 27.10.2025 (а.с.44), копії довідки Форми 5 про перебування на військовій службі солдата ОСОБА_1 (а.с.45), а також відеозапис з власного мобільного телефону ОСОБА_1 (а.с.46).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляє в суді його захисник – адвокат Нурієв Р.Т., який в судовому засіданні підтримав направлене до суду клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу даного адміністративного правопорушення з посиланням на те, що 26.10.2025 працівники поліції дійсно зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР та склали постанову за перевищення швидкості, після чого він продовжив рух, однак поліція неправомірно перекрила рух автомобілю ОСОБА_1 вантажними автомобілями, заблокували його рух та неодноразово повідомляли останньому, що якщо він не погодиться поїхати до ТЦК, то складуть протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, при цьому утримували його без законних на те підстав протягом 7 годин, після чого запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, однак працівники поліції возили його по ТЦК, а не до медичної установи. Також захисник звертає увагу, що огляд, проведений з порушенням 2-годинного терміну , згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, вважається недійсним, а відеозапис, який долучено до матеріалів справи, не є цілісним та не відображає всіх подій, які відбувалися 26.10.2025, так як працівники поліції з метою приховати дійсні обставини справи долучили до матеріалів провадження лише вибірковий запис, який викривляє об`єктивну картину подій.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положення ч. 1 ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

Так, із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495081 від 27.10.2025 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, як відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Так, згідно положень ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

При цьому суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як в даному випадку, так як на переконання суду, поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відео не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного чи іншого сп'яніння у момент зупинки та після неї, а працівники поліції не проводили попередній огляд на тремтіння пальців рук та склали протокол за відсутності будь-яких ознак сп'яніння (мовна здатність не порушена, міміка звичайна, поведінка водія повністю відповідала обстановці).

Із протоколу серії ЕПР1 №495081 від 27.10.2025 вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26.10.2025 о 16-47 годині, однак сам протокол складено 27.10.2025 о 00-20 годині (а.с.3). Направлення на огляд водія тз з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в Коростишівську ЦМЛ виписано 26.10.2025 о 23-30 годині (а.с.7).

Також в матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕНА №6022356 від 26.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, правопорушення вчинене 26.10.2025 о 16-47 годині (а.с.9).

При дослідженні долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що на відеозаписі зафіксовано факт зупинки та складання постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, запис закінчується о 16-52 годині, в подальшому продовження запису вже о 23-34 годині, на якому зафіксовано словесну перепалку водія із працівниками поліції з відмовою від проходження огляду з посиланням на необхідність скласти спочатку протокол затримання (а.с.10).

Із матеріалів справи вбачається, що Протокол АА №119506 про адміністративне затримання ОСОБА_1 складено 27.10.2025, затриманий 27.10.2025 о 2 годині 15 хвилин у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в протоколі міститься запис ОСОБА_1 про те, що він затриманий з 18-30 години, причини не називали, склали матеріали за ст. 130 КУпАП «і мають завезти в лікарню для проходження аналізів» (а.с.44).

Довідкою від 13.01.2026 підтверджується перебування солдата ОСОБА_1 на військовій службі, призваний по мобілізації (а.с.45).

Дослідженим в судовому засіданні наданим стороною захисту відеозаписом підтверджується, що зупинка тз під керуванням останнього відбулася о 16-47 годині, а протокол складено лише о 23-30 годині, тобто через 6 годин після зупинки. На відеозаписі зафіксовано суперечку водія із працівниками поліції з приводу підстав для затримання водія з метою з`ясування перебування останнього у розшуку ТЦК без складання протоколу затримання, яка продовжувалася тривалий час, при цьому до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не доставляли, а доставляли до РТЦК «…мене везуть до Коростишівського ТЦК, а не до лікарні…»(9 файл).

Відтак, з матеріалів даної справи не вбачається дій ОСОБА_1 щодо відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку, винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.10.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__