Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №286/4557/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Суд: Овруцький районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №286/4557/25

Суддя: Гришковець А. Л.

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4557/25

Провадження № 1-кп/286/64/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника органу опіки

та піклування ОСОБА_8 ,

представника органу Національної

поліції ОСОБА_9 ,

психолога ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025060500000328 від 12.09.2025, по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Хайча Овруцького району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, учня 9 класу Бондарівського ліцею, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, з угодою про визнання винуватості від 22.12.2025, -

В С Т А Н О В И В:

11.07.2025 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку ОСОБА_7 , розташованого за адресою АДРЕСА_1 , попросив у ОСОБА_11 надати йому належний їй мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що ОСОБА_12 погодилась, та надала ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон марки «Redmi А2», у якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар», абонентський номер « НОМЕР_1 ».

В подальшому, маючи у користуванні належний ОСОБА_13 мобільний телефон, у вищезазначений період часу, ОСОБА_14 , з підключенням до мобільного інтернету, зайшов до WEB-банкінгу «Приват 24/7» та здійснив вхід до особистого кабінету клієнта ОСОБА_7 .

Здійснивши вхід до вказаного особистого кабінету, ОСОБА_4 , під час дії по всій території України особливого правового режиму - воєнного стану, який запроваджений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та затверджений Законом України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-ІХ, правовий режим воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб, з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з корисливих спонукань, скориставшись необізнаністю ОСОБА_11 про його злочинні наміри, шляхом вільного доступу з електронного платіжного засобу (банківської карти) AT «Приват 24/7» № НОМЕР_2 , о 13 год. 49 хв. 11.07.2025 року перерахував за допомогою можливостей автоматизованої системи віддаленого доступу WEB-банкінгу «Приват 24/7» на банківську картку AT А-БАНК № НОМЕР_3 , видану на його ім`я ( ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 15 000 грн (+527,24 грн. комісії) та о 16 год. 19 хв. 11.07.2025, аналогічним чином перерахував на банківську картку AT «ПУМБ» № НОМЕР_4 , видану на його ж ім`я, грошові кошти в сумі 9 000 грн. (+316,35 грн. комісії), тим самим таємно їх викрав, та в подальшому розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.

Крім цього, 13.07.2025 о 12 год. 57 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_11 , в продовження свого злочинного наміру, з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з корисливих спонукань, аналогічним чином, здійснивши вхід до особистого кабінету WEB-банкінгу «Приват 24/7», перерахував з банківської картки AT «Приват 24/7» № НОМЕР_5 , належної останній, на банківську картку AT «ПУМБ» №5355-2800- 4302-8628, видану на його ж ім`я, грошові кошти в сумі 9 500 грн. (+333,93 грн. комісії), тим самим таємно їх викрав, та в подальшому розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно, а саме грошові кошти, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 34 677 грн. 52 коп..

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

22 грудня 2025 року між начальником Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку, та неповнолітнім підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, у присутності законного представника (бабусі) ОСОБА_6 , психолога ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду разом з обвинувальним актом. За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, виконувати усі обовязки, які будуть покладені на нього судом, надавати під час досудового розслідування та судового розгляду показання щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 , відсутні.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що потерпілій ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду на суму 34677 грн. 52 коп., яка на даний момент частково відшкодована.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_6 зобов`язуються відшкодувати потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

У кримінальному провадженні цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 не заявлявся.

При визначенні виду та розміру покарання, яке належить застосовувати до підозрюваного ОСОБА_4 сторони виходять із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, враховують ставлення підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення.

Умови життєдіяльності неповнолітнього ОСОБА_4 зазнали об`єктивних змін, а саме: останній успішно пройшов участь у пілотному проєкті «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора 22 липня 2024 року №2176/5/201/176, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

З урахуванням даних про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, ставлення останнього до вчиненого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, відсутності обставин, які б обтяжували покарання, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України покарання більш м`якого, не передбаченого санкцією ч.4 ст. 185 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік за покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, ствердив добровільність укладення угоди і просив її затвердити, погодився на призначення узгодженого покарання.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого, його захисник та психолог підтвердили добровільність укладення угоди та відсутність будь-якого тиску на неповнолітнього, згодні із запропонованим видом та мірою покарання та вважають, що угоду слід затвердити.

Прокурор вважає наявними підстави для затвердження угоди.

Потерпіла не заперечує щодо затвердження угоди. При цьому вказала, що на її думку, обвинуваченого, який є її онуком, можна не притягувати до відповідальності.

Представники органу опіки та піклування і уповноваженого підрозділу органу Національної поліції також вважають, що угода підлягає затвердженню.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду завдано правам та інтересам окремих осіб, однак наявна письмова згода потерпілої ОСОБА_7 щодо укладення угоди про визнання винуватості підозрюваного з прокурором. В судовому засіданні потерпіла повідомила, що шкоду їй відшкодовано в повному обсязі, підтвердила, що не заперечує щодо призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Умови життєдіяльності неповнолітнього ОСОБА_4 зазнали об`єктивних змін, а саме: останній успішно пройшов участь у пілотному проєкті «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора 22 липня 2024 року №2176/5/201/176, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, не передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, проте дотримані умови застосування ст.69 КК України та положення ст.59-1 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу винного та наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4. ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих на себе зобов`язань, що передбачені ст.476 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між начальником Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з участю законного представника (бабусі) ОСОБА_6 , психолога ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_5 ..

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи ОСОБА_4 не обиралися.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 473 - 476, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 грудня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025060500000328 від 12.09.2025, укладену між начальником Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з участю законного представника (бабусі) ОСОБА_6 , психолога ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_5 ..

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: оптичний диск з інформацією від АТ КБ «Приватбанк», вилучений 07.10.2025; матеріали з інформацією від АТ «ПУМБ», вилучені 29.10.2025; оптичний диск з інформацією від АТ «А-БАНК» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua