Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №295/17636/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17636/25

Категорія 69

2/295/13/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі:

головуючого – судді Перекупка І.Г.

при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2025 позивачка звернулася до з позовом, в обґрунтування якого зазначає, що з 05.06.1993 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.01.2021 було розірвано. Від шлюбу мають спільну повнолітню дитину. Позивач має вади здоров`я та у зв`язку з цим не може працювати, потребує постійної сторонньої допомоги. Так, позивачка є особою з інвалідністю першої групи з 2013. Через стан здоров`я позивачка має складну форму системного захворювання, не може працевлаштуватися, самостійно себе забезпечувати матеріально та потребує фінансової допомоги від свого колишнього чоловіка - відповідача. Така допомога може надаватися позивачці, серед іншого, у спосіб стягнення аліментів на утримання дружини.

24.12.2025 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Згідно наказу № 187-В від 04.12.2025 та наказу № 1-В від 01.01.2026, суддя Перекупка І.Г. з 22.12.2025 по 31.12.2025 (включно) та з 01.01.2026 по 02.01.2026 (включно) перебував у відпустці.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.01.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено до судового розгляду.

Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачка подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала щодо розгляду справи в заочному провадженні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань не подав, ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява з додатками - направлені йому поштовим зв`язком за місцем його ресєтрації.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 05.06.1993 ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.01.2021 по справі №295/1083/21 було розірвано, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.11).

Копією довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради вих № 10-14/28543 від 29.11.2019 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.08.2009 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 655455, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.11.2013 встановлена перша група інвалідності підгрупа А, "захворювання пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС", інвалідність встановлена безтерміново, без зазначення повторного терміну переогляду. Потребує постійного стороннього догляду (а.с. 2 на звороті).

19.07.2023 Богунським районним судом м. Житомира у справі №295/6142/22 ухвалено рішення, яким позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою), задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 , наступним чином: у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділити житлову кімнату площею 27,3 кв.м.; у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 17,5 кв.м. та лоджію площею 1,4 кв.м.; у загальному користуванні залишити коридор площею 14,2 кв.м., вбудовану шафу площею 2,3 кв.м., кухню площею 12,9 кв.м., санвузол площею 4,0 кв.м., лоджію площею 1,9 кв.м.

Єдиним доходом ОСОБА_1 є пенсія по інвалідності, сума якої за період з 01.04.2025 по 30.09.2025 складає 61184,10 грн, що підтверджується копією довідки про доходи № 9884848122208826 від 08.10.2025, виданої ГУ ПФУ в Житомирській області (а.с. 13).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини четвертої статті 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. У даному випадку можна вести мову про кореляцію нужденності із розміром прожиткового мінімуму, який можна визнати допустимим у випадках лише нормального життєзабезпечення людини, але він не є достатнім у разі, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема, яка позбавлена можливості працювати через стан здоров`я.

Необхідні потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому вимагають додаткових витрат на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини.

У своїй постанові від 24.06.2021 по справі № 759/6629/19 Верховний Суд зазначив, що призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв`язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його.

Стаття 76 СК України передбачає право особи на утримання після розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Згідно положень ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що особа має право на отримання аліментів на своє утримання від другого із подружжя у випадках, визначених ст. 75 СК України, зокрема у разі якщо ця особа потребує матеріальної допомоги та якщо другий із подружжя має можливість таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає доведеним той факт, що позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки є непрацюючою та отримує пенсію. В розумінні СК України вважається непрацездатною, оскільки є інвалідом I групи.

Відповідач не спростовує той факт, що він має фінансову можливість надавати та може надавати матеріальну допомогу (платити аліменти) позивачу.

Неспростування можливості сплати є важливою обставиною, що свідчить про наявність у відповідача доходів або майна, яке може бути використане для сплати аліментів, що підтверджується статтею 182 Сімейного кодексу України.

Отже, викладені вище норми права свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання непрацездатної дружини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд має виходити з принципів справедливості та розумності, враховуючи потреби колишньої дружини та фінансові можливості відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, якій встановлена перша група інвалідності, та яка потребує матеріальної допомоги, аліментів на її утримання, з врахуванням можливості відповідача надавати таку допомогу.

Суд також бере до уваги результати діяльності Комісії з європейського сімейного права, зокрема, щодо розроблення „Принципів європейського сімейного права 2004 року, згідно яких зокрема є "утримання у подружжі (принципи передбачають, що утримання має бути обмеженим і ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Утримання зазвичай присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення); тривалість підтримання та сфера застосування (принципи рекомендують, щоб утримання у подружжі не було довічним зобов`язанням). Тривалість виплати аліментів, як правило, пов`язана з тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності. Утримання також може бути припинене за таких умов, як повторний шлюб або спільне проживання з отримувачем аліментів".

У контексті зазначених принципів утримання одного з подружжя (аліменти) має, зокрема, такі особливості: підтримання на підставі потреб (основною метою підтримання у подружжі є забезпечення потреб того з подружжя, хто не може підтримувати себе фінансово після розірвання шлюбу); фінансові розбіжності у подружжі (у разі призначення аліментів ураховують різницю в доходах кожного із подружжя; якщо один із подружжя має значно більший дохід, він може бути зобов`язаний підтримувати іншого із подружжя протягом певного часу); баланс справедливості (Комісія виступає за справедливість, гарантуючи, що підтримання у подружжі - не покарання або надмірно обтяжливий захід для того з подружжя, хто сплачує аліменти, а мета його полягає в тому, щоб збалансувати фінансовий стан обох сторін після розірвання шлюбу, не ставлячи жодну з них у несправедливе становище).

Враховуючи викладене, беручи до уваги стан здоров`я позивачки, суд вважає, що вона потребує матеріальної допомоги відповідача. При цьому суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку та ним не надано доказів, що він не може надавати матеріальну допомогу позивачу, яка є особою з інвалідністю першої групи. Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості, не порушить інтересів відповідача та не покладе надмірний тягар на нього, крім того захистить право позивача на утримання від відповідача, визначене законом, забезпечивши баланс майнових інтересів як позивача, так і відповідача.

Згідно зі ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільняється від сплати судового збору.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 77, 80, 81, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.12.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст заочного рішення виготовлено 09.02.2026.

Суддя І.Г. Перекупка