Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №165/3944/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3944/25

Провадження № 2-о/165/24/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, –

встановив:

05 листопада 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Нововолинського міського суду Волинської області із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З дня його смерті відкрилася спадщина на його майно. Вона, як дружина померлого, має право на спадщину після нього за законом першої черги спадкоємців згідно ст. 1261 ЦК України. Вона прийняла спадщину після ОСОБА_3 , оскільки мала зареєстроване місце постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . В склад спадкової маси після ОСОБА_3 входить його частка власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , а також на житловий будинок АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0.25 га, власником яких була мати спадкодавця – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_3 відсутній, а право власності ОСОБА_4 на присадибну земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року серія НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як вбачається із заповіту від 19.09.2014 року ОСОБА_4 заповіла синові ОСОБА_3 все своє майно. Родинні стосунки ОСОБА_3 з ОСОБА_4 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00054373964 від 24.10.2025 року. Звернувшись до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину на земельну ділянку площею 0.25 га, яку ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 , заявник отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій – видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (день смерті спадкодавця ОСОБА_4 ) не був зареєстрований разом зі спадкодавцем, і не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , а заявник також не подала таку заяву про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії протягом строку, що залишився до закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини, тому спадщина після ОСОБА_4 вважається не прийнятою.

Заявник зазначає, що фактично її чоловік ОСОБА_3 і вона з квітня 2000 року постійно проживали з матір`ю її чоловіка – ОСОБА_4 до дня смерті останньої, за адресою: АДРЕСА_3 . Вони вели спільне господарство, обробляли город, доглядали ОСОБА_4 , так як вона потребувала фізичної допомоги через поганий стан здоров`я та фізичну немічність (померла у віці 89 років), доглянули її до смерті та здійснили поховання в с. Бужанка. Тому ОСОБА_3 і заявник вважали, що він прийняв спадщину після матері.

Однак, через неможливість надати документальне підтвердження постійного проживання ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 до часу відкриття спадщини після неї та відмову нотаріуса через це у видачі свідоцтва про право на спадщину, заявник змушена звернутися до суду за встановленням цього юридичного факту, що має значення для підтвердження прийняття спадщини її чоловіком ОСОБА_3 після ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим, просить суд постановити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після неї за адресою: АДРЕСА_3

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 10 листопада 2025 року вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтвердила обставини, на які вона посилалася у своїй заяві при зверненні до суду, зазначила, що вказані обставини можуть бути підтверджені свідками та просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 на день смерті останньої.

У судове засідання законний представник заінтересованої особи – ОСОБА_2 не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував щодо задоволення вимог заявника.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що постійно проживає у с. Бужанка Володимирського району Волинської області та її домоволодіння розташоване поруч з будинком, у якому проживала ОСОБА_4 , земельні ділянки свідка та ОСОБА_4 мають спільну межу. З ОСОБА_4 упродовж тривалого часу проживав її син ОСОБА_3 разом з дружиною – заявником у справі ОСОБА_1 , проживали із спадкодавцем однією родиною, вели спільне господарство, доглядали за будинком та земельною ділянкою, ОСОБА_4 потребувала постійної допомоги та догляду, в зв`язку з чим син останньої – ОСОБА_3 постійно проживав із матір`ю та доглядав її.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що постійно проживає у с. Бужанка Володимирського району Волинскої області та була сусідкою померлої ОСОБА_4 , а також повідомила суду, що постійно бачила у домоволодінні останньої її сина ОСОБА_3 разом з дружиною, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 постійно проживали з ОСОБА_4 упродовж тривалого часу; оскільки остання потребувала стороннього догляду та допомоги, хворіла та перебувала у похилому віці, син та невістка її доглядали цілодобово, проживали однією родиною та вели спільне господарство.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, заслухавши пояснення заявника та свідків, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

01 квітня 1951 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено шлюб, про що зроблено відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Турійського районного управління юстиції Волинської області актовий запис № 2. Прізвища після реєстрації шлюбу: ОСОБА_9 , ОСОБА_9 . Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054384884 від 25 жовтня 2025 року (а.с. 10).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого зазначено ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00054373964 від 24 жовтня 2025 року (а.с. 11).

29 листопада 1975 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 29 листопада 1975 року Нововолинським міським відділом ЗАГС Волинської області (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 20 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Бужанківської сільської ради Іваничівського району Волинської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , 20 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис № 15 (а.с. 5).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 03 грудня 2014 року складено підповідний актовий запис № 630, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 03 грудня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області (а.с. 6).

При ухваленні рішення у справі суд враховує відповідь Нововолинської державної нотаріальної контори, що станом на 16.01.2026 року заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , не надходили. Спадкові справи на майно померлої ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_3 не заводилися (а.с. 64).

В склад спадкової маси після ОСОБА_3 входить його частка власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , набуте на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого органом приватизації згідно розпорядження № 609 від 06.11.2007 року (а.с. 34), а також на житловий будинок АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0.25 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування зазначеного житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0721180401:01:003:0091, власником яких була мати спадкодавця – ОСОБА_4 .

Правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_3 відсутній, а право власності ОСОБА_4 на присадибну земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2014 року серія НОМЕР_1 (а.с. 15) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16).

Як вбачається із заповіту від 19.09.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 100, ОСОБА_4 на випадок своє смерті зробила таке заповітне розпорядження: все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, все те, що буде належати їй на день смерті і на яке вона матиме право по закону, заповіла ОСОБА_3 (а.с. 9).

Із довідки виконавчого комітету Поромівської сільської ради № 301 від 18.09.2025 вбачається, що спадкодавець гр. ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , по день смерті. Разом із спадкодавцем, на день її смерті, за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований. Пережилого подружжя немає. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався секретарем Бужанківської сільської ради Іваничівського району Волинської області 19 вересня 2014 року, реєстровий номер № 100 (а.с. 17).

Відповідно до акта опитування в АДРЕСА_3 від 16 вересня 2025 року, в ході опитування 16 вересня 2025 року односельців покійної ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_3 було встановлено, що дійсно разом з нею постійно проживали (без реєстрації) та допомагали її син ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та невістка ОСОБА_1 з 2010 по 2014 роки, а також вели разом спільне домашнє господарство до дня її смерті та здійснили її поховання. Дані факти підтвердили наступні громадяни (сусіди): ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 18).

За нормами статтей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справа про спадкування» роз`яснено, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження

Встановлення факту зазначеного заявником у заяві породжує для неї правові наслідки, необхідні ОСОБА_1 для оформлення нею спадкових прав щодо майна померлого чоловіка та його матері. Крім того, ухвалюючи рішення, суд враховує, що відсутній позасудовий порядок встановлення заявленого факту, а законний представник заінтересованої особи ОСОБА_2 не заперечує щодо задоволення вимог заявника, що підтверджується заявою опікуна останньої – ОСОБА_11 .

Враховуючи наведене, суд вважає, що наявні достатні підстави для встановлення того факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Керуючись ст.ст. 3, 258-259, 265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини після смерті останньої, за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Законний представник заінтересованої особи: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 09.02.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС