Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №120/13025/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13025/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області (ТУ ССО у Вінницькій області) в якому просила:

-визнати протиправними дії ТУ ССО у Вінницькій області щодо не зарахування періодів (часу) роботи в державних органах, а саме: Управлінні соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області; Службі у справах неповнолітніх Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області; Службі у справах дітей Вінницької міської ради до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати ТУ ССО у Вінницькій області зарахувати позивачу до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, періодів (часу) роботи в державних органах в Управлінні соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 16 грудня 1999 року по 14 вересня 2001 року; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 17 вересня 2001 року по 10 квітня 2007 року; Службі у справах неповнолітніх Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 11 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 30 жовтня 2007 року по 05 вересня 2017 року; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 06 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 12 вересня 2017 року по 15 травня 2018 року; Службі у справах дітей Вінницької міської ради у період часу з 16 травня 2018 року по 07 жовтня 2019 року;

- зобов`язати ТУ ССО у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення починаючи з 19.05.2020, з урахуванням періодів (часу) роботи в державних органах та раніше проведених виплат та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи в державних органах.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Службі судової охорони періоди роботи в державних органах зокрема: Управлінні соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період з 16 грудня 1999 року по 14 вересня 2001 року; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період з 17 вересня 2001 року по 10 квітня 2007 року; Службі у справах неповнолітніх Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період з 11 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період з 30 жовтня 2007 року по 05 вересня 2017 року; Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період з 06 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року; Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період з 12 вересня 2017 року по 15 травня 2018 року; Службі у справах дітей Вінницької міської ради у період з 16 травня 2018 року по 07 жовтня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області №113о/с від 19.05.2020 року ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного спеціаліста по роботі з персоналом відповідного управління з 19.05.2020 року.

Так, 28.08.2024 року позивач звернулася до керівництва Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони стажу періодів роботи в державних органах, зокрема :

- Управлінні соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 16 грудня 1999 року по 14 вересня 2001 року;

- Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 17 вересня 2001 року по 10 квітня 2007 року;

- Службі у справах неповнолітніх Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 11 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року;

- Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 30 жовтня 2007 року по 05 вересня 2017 року;

- Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 06 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року;

- Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 12 вересня 2017 року по 15 травня 2018 року;

- Службі у справах дітей Вінницької міської ради у період часу з 16 травня 2018 року по 07 жовтня 2019 року.

За результатами розгляду рапорту, 28.08.2024 відповідач листом №33.16-556/вн повідомив, що станом на 05.09.2024 року ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника служби інформаційно-аналітичної роботи Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області, яку не включено до переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років зараховується час роботи в державних органах, відповідно до Наказу Служби судової охорони від 24.10.2022 року №454, а тому відсутні правові підстави для зарахування стажу (часу) роботи позивача в держаних органах до стажу служби в Службі судової охорони.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.

Надаючи оцінку вимогам апеляційної скарги та спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, повноваження Служби судової охорони, правовий статус працівників Служби судової охорони, проходження служби у Службі судової охорони, спеціальні звання співробітників Служби судової охорони та їх соціальний захист, регулюються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII (Закон №1402-VIII).

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Закону №1402-VIII, територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 162-1 Закону №1402-VIII, встановлено, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 Закону №1402-VIII, час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 року №1051/0/15-19 "Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони" затверджено Положення про Службу судової охорони (Положення №1051/0/15-19).

Згідно п. 5 розділу I Положення № 051/0/15-19, час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Відповідно до п. 13 розділу I Положення №1051/0/15-19, склад співробітників поділяється на молодший, середній і вищий.

Співробітникам присвоюються такі спеціальні звання:

- молодший склад-рядовий Служби, капрал Служби, сержант Служби, старший сержант Служби;

- середній склад-молодший лейтенант Служби, лейтенант Служби, старший лейтенант Служби, капітан Служби, майор Служби, підполковник Служби, полковник Служби;

- вищий склад-генерал Служби.

Пунктом 21 розділу I Положення №1051/0/15-19 визначено, що керівники центрального органу управління Служби та територіальних підрозділів Служби несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби співробітниками.

Згідно п. "б" ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, (Закон №2262-XII), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби співробітники Служби судової охорони.

Відповідно до пунктів "б", "и" ч. 1 ст. 17 Закону №2262-XII, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

- служба в Службі судової охорони на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

- час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Так, Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 року №393 затвердив "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, (Порядок №393).

Пунктом 1 Порядку №393 визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Так, позивач відноситься до середнього складу співробітників Служби судової охорони, оскільки їй присвоєно спеціальне звання підполковник Служби судової охорони.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 до початку проходження служби у Службі судової охорони ОСОБА_1 працювала в державних органах, зокрема:

- Управлінні соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 16 грудня 1999 року по 14 вересня 2001 року;

- Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 17 вересня 2001 року по 10 квітня 2007 року;

- Службі у справах неповнолітніх Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 11 квітня 2007 року по 30 жовтня 2007 року;

- Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 30 жовтня 2007 року по 05 вересня 2017 року;

- Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області у період часу з 06 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року;

- Службі у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області у період часу з 12 вересня 2017 року по 15 травня 2018 року;

- Службі у справах дітей Вінницької міської ради у період часу з 16 травня 2018 року по 07 жовтня 2019 року.

Отже, вказані періоди роботи позивача відносяться до часу роботи в державних органах на посадах, що віднесені до категорій посад державних службовців, які повинні бути зараховані до стажу служби у Службі судової охорони у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Такий стаж служби у Службі судової охорони дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, а також призначення пенсії, відтак не зарахування таких період роботи позивача до стажу служби у Службі судової охорони є порушенням її права на отримання передбачених законодавством державних соціальних гарантій в повному обсязі.

При цьому, перехід на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу не потребує обов`язкової правової підстави, встановленої законодавчим чи нормативним актом, сам факт прийняття громадянина на службу до Служби судової охорони у якого є стаж роботи в державних органах до початку служби у Службі судової охорони є переходом на таку службу.

Крім того, Порядок №393 передбачає обов`язок голови Служби судової охорони затвердити перелік посад у територіальних управліннях Служби судової охорони, служба на яких надає право співробітникам середнього і вищого складу зараховувати до їхнього стажу служби у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах.

Не виконання такого обов`язку відповідальною посадовою особою Служби не позбавляє співробітників Служби судової охорони права на належне соціальне забезпечення, передбачене чинним законодавством у разі зарахування до стажу служби у Службі судової охорони стажу (часу) роботи співробітників у державних органах до вступу на службу.

Таким чином, не зарахування до стажу служби позивача стажу (часу) її роботи у державних органахє протиправною бездіяльністю відповідача, оскільки чинним законодавством передбачено таке зарахування, однак відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не вчинив жодних дії щодо зарахування позивачу до стажу служби у Службі судової охорони відповідних періодів її роботи в державних органах.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах за вищевказані періоди.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.