Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №560/17699/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17699/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини при обрахунку позивачу «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату позивачу «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі №560/11464/23.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу у 1 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.04.2019 року №169 позивача було звільнено із служби цивільного захисту за станом здоров`я.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 560/11464/23 поновлено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за спірні періоди. Виплату індексації було проведено 30.10.2024 року.

Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ст. 115 КЦЗ України, держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 КЦЗ України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 (втрата чинності 22.04.2023 року) затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (Порядок №908).

Відповідно до п. 2 ч. 2 Порядку № 908, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Згідно ч.3 п.3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Так, ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

У вказаній статті також встановлено перелік грошових доходів, які підлягають індексації, а саме: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат (ч. 3 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ).

Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що в переліку виплат, що підлягають індексації, одноразова грошова допомога, яка підлягає виплаті відповідно до статті 118 КЦЗ України, не передбачена.

Разом з тим, ч. 2 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Так, з метою реалізації положень Закону України №1282-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив "Порядок проведення індексації грошової доходів населення" затвердженого постановою від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.

Тобто, Кабінет Міністрів України також не включив суми одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 118 КЦЗ України, до переліку виплат, які підлягають індексації.

При цьому, абз. 4 п. 2 Порядку 1078 Кабінет Міністрів України включив до складу грошових доходів населення, що підлягають індексації, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, але не одноразову грошову допомогу.

Водночас у п. 3 Порядку 1078 наведений перелік виплат, які не підлягають індексації. В цьому переліку зазначається про соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Наведений в п. 3 Порядку 1078 перелік виплат, які не підлягають індексації, не є вичерпним, про що свідчить використання законодавцем слова «зокрема».

Отже, основним критерієм для висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України є те, що вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом № 1282-ХІІ, ані Порядком №1078 до виплат, які підлягають індексації.

Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що в переліку виплат, що підлягають індексації, одноразова грошова допомога, яка підлягає виплаті відповідно до статті 118 КЦЗ України, не передбачена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для врахування індексації грошового забезпечення при здійсненні виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

При цьому, варто зауважити, що відповідно до пункту 3 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, наказом Міністерства внутрішніх справ №73 від 02.02.2016 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Пунктом 3 Порядку №908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Вказана норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові №1294 чи Інструкції, а лише відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.