Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №520/13996/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №520/13996/25

Суддя: Ральченко І.М.

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 р. Справа № 520/13996/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, по справі № 520/13996/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок від 24.04.2025 року, затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ НП в Харківській області Болвіновим С.П. про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 року № 646 у зв`язку з визначенням ОСОБА_1 інвалідності III групи внаслідок причин зазначених у пункті 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 75 000грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Висновок від 24.04.2025 року, затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ НП в Харківській області Болвіновим С.П. про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних позовних вимог та відмоити позивачу у задоволенні позовних вимог, в іншій частині залишити рішення суду без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що в ході опрацювання матеріалів щодоможливості виплати одноразової грошової допомоги було виявлено що ОСОБА_1 отримав групу інвалідності за 3 місяці 14 днів до звільнення, що суперечить вимогам п. 3 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначає, що законодавець конкретизував, що одноразова грошова допомога призначається у разі, якщо поліцейському було визначено інвалідність внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення з поліції.

Крім того, зазначає, що посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду (ВС) у справах, які стосуються пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (де інвалідність настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби) , є недоречним для тлумачення пункту 3 (де інвалідність настала внаслідок поранення/травми, отриманих під час виконання обов`язків, пов`язаних, зокрема, із збройною агресією). Пункт 3 та пункт 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» є різними підставами для призначення ОГД і мають різні правові умови, хоча обидві включають умову про строк.

Тому, вважає, що діяв в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, оскільки встановлення інвалідності до звільнення не відповідало формальній вимозі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, позивач з 07.11.2015 по 17.03.2025 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області.

За результатами розслідування нещасного випадку, який стався 14.05.2024 о 12 год. 38 хв. з інспектором відділу реагування патрульної поліції Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Колієнком С.О., комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що ОСОБА_1 14.05.2024 отримав тілесні ушкодження у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. (Акт № 68 від 12.08.2024).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 327871 від 18.12.2024 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності з 03.12.2024 внаслідок травми, поранення ТАК, отриманих під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

18.12.2024 згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 АЛЛ № 117339 ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності одноразово з 28.10.2024.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 28.02.2025 № 81 за результатами медичного огляду медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» постановила, що ОСОБА_1 не придатний до служби в поліції.

В подальшому, Наказом ГУНП в Харківській області від 17.03.2025 № 127 о/с старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 17.03.2025 за п. 2 ч. 1 ст. 77 /за станом здоров`я (через хворобу)/ Закону України «Про Національну поліцію».

26.03.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлена III групу інвалідності від травми, поранення отриманих під час виконання службових обов`язків.

24.04.2025 року т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» оскільки група інвалідності встановлена до дати звільнення.

Відповідач обґрунтовуючи правомірність відмови у призначенні одноразової грошової допомоги посилається на те, що в ході опрацювання матеріалів щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги виявлено що ОСОБА_1 отримав групу інвалідності за 3 місяці 14 днів до звільнення, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги, звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зазначена відповідачем підстава для відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (встановлення інвалідності під час проходження служби (03.12.2024 року) до моменту звільнення (17.03.2025 року), а не протягом шести місяців після звільнення), не може бути визнана обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі по тексту - Закон №580-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до частини третьої статті 97 Закону № 580-VIII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини восьмої статті 100 Закону №580-VIII особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, набрав чинності з 11 червня 2024 року (далі - Порядок № 646).

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 04 червня 2024 року, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29 березня 2024 року.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 АЛЛ № 117339 ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності одноразово з 28.10.2024.

Отже, до спірних правовідносин має застосовуватися саме Порядок № 646.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 10 Порядку №646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646)

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 327871 від 18.12.2024 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності з 03.12.2024 внаслідок травми, поранення ТАК, отриманих під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В подальшому, ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров`я (через хворобу)) відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.03.2025 № 127 о/с.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України.

Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Колегія суддів також бере до уваги, що норми Закону України "Про Національну поліцію" не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2025 року т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» оскільки група інвалідності встановлена до дати звільнення.

Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Інших причин не нарахування такої допомоги відповідачем не зазначено.

Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон № 580-VII містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/13996/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua