Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №520/15821/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 р. Справа № 520/15821/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 р. (ухвалене суддею Пановим М.М.) по справі № 520/15821/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в розмірі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в розмірі 20838,71 грн.; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в розмірі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в розмірі 20838,71 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 р. по справі № 520/28209/23, яке набрало законної сили 19.12.2023 р., позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-85119 від 24.04.2023 р., з 01.04.2019 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № ФХ-85119 від 24.04.2023 р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 р. по справі № 520/11237/24, яке набрало законної сили 21.09.2024 р., позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні з 19.12.2023 р. в повному розмірі доплати до пенсії згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 19.12.2023 р. щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вих. № 2000-0203-8/68116 від 05.05.2025 р. позивачу повідомлено, що на виконання рішення суду від 16.11.2023 р. у справі № 520/28209/23 відповідачем з 01.04.2019 р. здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки від 24.04.2023 р. № ФХ-85119 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. З 01.02.2024 р. пенсія виплачується, з урахуванням рішення суду. Крім того, позивачу повідомлено, що на виконання рішення суду від 21.08.2024 р. у справі № 520/11237/24 відповідачем з 19.12.2023 р. здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”. З 01.12.2024 р. пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 р. у справі № 520/28209/23 за період з 01.04.2019 р. по 31.01.2024 р., буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 р. у справі № 520/11237/24, також буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Станом на травень 2025 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 р. включно.

Згідно з розрахунками на доплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно вищевказаних рішень суду за період з квітня 2019 року по січень 2024 року сума доплати пенсії за рішенням суду по справі № 520/28209/23 складає 213434,10 грн., а доплата пенсії за рішенням суду по справі № 520/11237/24 за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року складає 20838,71 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено виплату заборгованості з пенсії за рішеннями судів за період з квітня 2019 року по січень 2024 року в сумі 213434,10 грн. та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 20838,71 грн., звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання іншого судового рішення, яке набрало законної сили, в окремому провадженні не розглядаються.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому – КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 686/23317/13-а.

Статтями 382, 382-3 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставами застосування вимог статей 382 - 383 КАС України є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з відмовою відповідача у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з квітня 2019 року по січень 2024 року на виконання рішенням суду по справі № 520/28209/23 (сума доплати пенсії складає 213434,10 грн.) та за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року на виконання рішенням суду по справі № 520/11237/24 (сума доплати пенсії складає 20838,71 грн).

Тобто, позивачем фактично оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судових рішень, яке повинно оскаржуватися в порядку, встановленому статтею 383 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 22.10.2025 р. у справі № 340/2017/25, від 17.12.2025 р. у справі № 440/9160/25.

Відповідно до п. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, оскільки спір щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії вирішено, інший публічно-правовий спір щодо належних позивачу сум пенсій між сторонами відсутній, а заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виконання судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що, відповідно до п. 1 ст. 238 КАС України, провадження у справі № 520/15821/25 необхідно закрити.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 29.04.2025 р. у справі № 520/23251/24.

Із врахуванням вищевикладених обставин, та відповідно до ст. ст. 315, 317 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 р. у справі № 520/15821/25 скасувати та закрити провадження у справі № 520/15821/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 р. по справі № 520/15821/25 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою закрити провадження у справі № 520/15821/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич