Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №520/16221/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 р. Справа № 520/16221/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року (ухвалене суддею Григоровим Д.В.) в справі № 520/16221/25

за позовом ОСОБА_1

до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України , Національної поліції України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, Національної поліції України, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, яка полягає у ненаданні позивачу статусу учасника бойових дій; зобов`язати Національну поліцію України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 р. відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач зазначає, що в період з 24.02.2022 р. по 15.09.2022 р. він проходив службу в органах Національної поліції, на території міста Харкова, яка була зоною активних бойових дій, виконував покладені на нього завдання із забезпечення безпеки населення, забезпечення відсічі збройної агресії рф. Відповідно до даних про отриману заробітну плату позивач з квітня 2022 року по липень 2022 року отримав додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, у розмірі 30000 грн., тому вважає, що отримання ним додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. у розмірі більше 30000 грн. свідчить про те, що він приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позивач вважає, що безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджується витягами з журналів залучення поліцейських до виконання завдань правового режими воєнного стану, участі в забезпеченні Національної безпеки на території міста Харкова та виконання завдань територіальної оборони управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. У вказаних журналах зазначено, що позивач неодноразово у березні-вересні 2022 року залучався до охорони громадського порядку на території міста Харкова та залучався до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області та виконував завдання територіальної оборони УПП в Харківській області ДПП.

Відповідачі подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.06.2023 р. проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. З 24.02.2022 р. по 26.06.2023 р. проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Позивач звернувся до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України з заявою про надання йому статусу учасника бойових, яка направлена на адресу Національної поліції 02.12.2024 р. До вказаної заяви було долучено послужний список, дані про отримане грошове забезпечення та інші документи.

Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.12.2024р. № 11629-2024 позивачу повідомлено, що за наслідками розгляду заяви про надання йому статусу учасника бойових дій відсутні правові підстави для формування відповідної довідки, передбаченої додатком 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (зі змінами) про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, передбачених Порядком.

13.10.2025 р. рішенням № 10/V/1/XXVIII/3 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій з посиланням на п. 19 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пп. 2 п. 24 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 413, абз. 2, 3 п. 4 розд. ІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 № 405.

Не погодившись з протиправною бездіяльністю Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, яка полягає у ненаданні позивачу статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України документи не підтверджують безпосередньої його участі у виконанні бойових завдань, інших доказів на підтвердження наявності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій до суду не надано.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (в подальшому - Закон № 3551-XII) визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 р. (в подальшому - Порядок №413).

Відповідно до пп. 1, 2 п. 24 Порядку №413, Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі: 1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій; 2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 405 від 23.05.2016 р. (в подальшому - Положення № 405), основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п. 2 розд ІІ Положення № 405, з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: 1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники); 2) вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто; 3) у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 4) подавати на розгляд міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), документи із спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 5) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації районних (міських) комісій, комісій територіальних (міжрегіональних) органів поліції під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни іншим працівникам Національної поліції України; 6) приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; 7) приймати рішення про надання статусу учасника війни; 8) повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи; 9) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій; 10) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника війни; 11) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій; 12) приймати рішення про позбавлення статусу учасника війни; 13) повторно розглядати за рішенням Голови Національної поліції України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 405 визначено, що комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або виконання завдань із розмінування, що має оперативний характер.

Тобто, відповідно до пп. 6, 9 п. 2 розділу ІІ Положення № 405, з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Положення № 405, статус учасника бойових дій надається поліцейським у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Поліцейським, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, забезпеченні їх здійснення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з абз. 9 п. 2 розд. ІІІ Положення № 405, Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі. зокрема, таких документів: для поліцейських, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги з наказів органу поліції про відрядження (залучення) поліцейського до районів ведення бойових дій (у яких зазначені номер та дата бойового розпорядження військового командування), витягів із журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), витягів із вахтових журналів, витягів із польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До документів, які надсилаються на розгляд Комісії, можуть додаватися інші документи - витяги (копії) з наказів органу поліції про залучення до виконання бойових розпоряджень (із поіменним списком поліцейських), витяги (копії) з наказів про виконання бойового (спеціального) завдання зведеним підрозділом Національної поліції України (з поіменним списком поліцейських), посвідчення про відрядження, витяги з бойових донесень (листи, рапорти, доповідні записки, довідки про виконання бойових завдань) із резолюцією уповноваженої посадової особи поліції, відрядженої до органів військового управління, зареєстрованих в органі (підрозділі) поліції, стройова чи доповідна записки, рапорти, розрахунки, книга нарядів чи інші документи, що підтверджують безпосередню участь поліцейських у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що містять докази та підтверджують факт виконання поліцейськими бойових (службових) завдань.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем разом з заявою про надання статусу учасника бойових дій надано документи, а саме: копії паспорту ОСОБА_1 , послужного списку, довідки про проходження служби в Національній поліції, службової характеристики, витягів з журналу залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року.

Підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій, обґрунтовані ти, що участь позивача у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні агресії підтверджується нарахуванням ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, а також витягами з журналів залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Листом Департаменту патрульної поліції НПУ від 20.12.2024 р. № 11629-2024 повідомлено позивача, що за наслідками розгляду заяви про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій відсутні правові підстави для формування відповідної довідки, передбаченої додатком 6 Порядку № 413 про безпосередню участь позивача у заходах, передбачених Порядком №413.

З метою отримання матеріалів про залучення ОСОБА_1 до заходів, передбачених Порядком № 413 було здійснено запит до ГУ НП в Харківській області підтверджуючих матеріалів щодо участі ОСОБА_1 у заходах передбачених Порядком № 413.

До Департаменту патрульної поліції надійшов лист ГУ НП в Харківській області від 25.12.2024 р. № 1162-2024, яким Департамент поінформовано про те, що в підрозділах блоку превенції ГУНП в Харківській області документи, які б могли підтвердити безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відсутні. Під час розгляду порушеного у листі питання було проведено бесіду з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , в ході якої останній повідомив, що розпорядчими документами керівництва ГУНП в Харківській області (наказами, дорученнями) він до виконання завдань не залучався та весь час з початку повномасштабного вторгнення рф працював в УПП в Харківській області ДПП НПУ.

В ході розгляду вказаних матеріалів Комісією Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України встановлено, що документи визначені положеннями абз. 9 п. 2 розд. ІІІ Положення № 405, які є підставою для прийняття рішення Комісією про надання статусу учасника бойових дій щодо ОСОБА_1 відсутні. У зв`язку з чим, згідно протоколу засідання Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 13.10.2025 р. № 10 позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій.

Таким чином, позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, зокрема: документів, передбачених абз. 9 п. 2 розд. ІІІ Положення № 405 та відповідно відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем документи не містять достатніх доказів про безпосередню його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому у Комісії відсутні правові підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Посилання позивача на підставу для надання йому статусу учасника бойових дій, з посилається на витяги із журналів залучення поліцейських до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі у забезпеченні Національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки витяги з журналів долучені позивачем до заяви про надання останньому статусу учасника бойових дій не відносяться до переліку витягів з журналів визначеного абз. 9 п. 2 розд. ІІІ Положення № 405, а відтак останні не можуть слугувати підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Довід апеляційної скарги, що участь позивача в бойових діях підтверджується виплатою з квітня по липень 2022 року додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували саме факт участі позивача у бойових діях. Крім того, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку № 413 та Положення № 405 докази виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди не відносяться до документів, на підставі яких надається статус учасника бойових дій.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано будь-яких документів, передбачених нормативно-правовими актами, які визначають порядок та підстави надання поліцейським статусу учасника бойових дій, що виключає можливість надання йому такого статусу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в справі № 520/16221/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич