Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №480/1850/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Справа № 480/1850/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1850/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі періоду навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року, та не внесення, у зв`язку з цим, відповідних змін (запису) до послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 .

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі період навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) внести до послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 запис про проходження військової служби у період навчання з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 31.07.2003 по 31.07.2007 навчався за денною формою навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. На даний час позивач проходить військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Під час обчислення вислуги років відповідач протиправно не зарахував зазначений період навчання, що, на думку позивача, призвело до порушення його прав та стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, а її проходження та обчислення стажу регулюються Законом України №2232-ХІІ. Початок проходження військової служби закон пов`язує з установленими процедурними діями та, зокрема, з днем призначення особи на посаду курсанта (слухача) у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, з присвоєнням відповідного військового звання та укладенням контракту в передбачених випадках.

На переконання відповідача, строк навчання позивача на військово-юридичному факультеті НЮА України ім. Я. Мудрого не підлягає зарахуванню до вислуги військової служби, оскільки навчання у статусі “студента” не є видом військової служби у розумінні Закону №2232-ХІІ та не тотожне проходженню військової служби (навчання) курсантів (слухачів) за контрактом. Відповідно, відсутні правові підстави для включення спірного періоду навчання до загального стажу військової служби та строку безперервної служби у Збройних Силах України.

У відповіді на відзив представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що військово-юридичний факультет Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого належить до військових навчальних підрозділів Міністерства оборони України, що підтверджується відповідними нормативно-правовими актами. У зв`язку з тим, що позивач навчався у зазначеній установі, спірний період підлягає зарахуванню до періоду військової служби.

Судом було відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача про залучення Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого до участі в даній справі в якості третьої особи відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач 31.07.2003 згідно наказу №343-С був зарахований на 1 курс військово-юридичного факультету №6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, що підтверджується архівною довідкою від 17.01.2023 №Л-15/20 (а.с.16) .

01.08.2007 позивача згідно наказу №102 від 31.07.2007 було зараховано до списків особового складу військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, поставлено на всі види грошового забезпечення по курсантській нормі, присвоєно звання «рядовий», призначено на посаду курсанта (а.с.14 зворотн.стор).

14.06.2008 згідно наказу №86 позивача, якому присвоєно звання «лейтенант» виключено зі списків особового складу факультету, всіх видів забезпечення, видано атестат, військові документи та вибув у розпорядження Державної прикордонної служби України м.Київ із залишенням на військовій службі (а.с.15).

Згідно з витягом із послужного списку позивача період навчання позивача з 31.07.2003 до 31.07.2007 не зараховано до періоду проходження військової служби, а період з 01.08.2007 до 14.06.2008 зараховано до періоду проходження військової служби (а.с. 32).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незарахування спірного періоду з 31.07.2003 до 31.07.2007 навчання до періоду проходження військової служби протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі Закон України № 2232-ХІІ) до військової служби відноситься, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Частиною 4 ст. 25 Закону України № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які в установленому порядку зараховані до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу начальника військово-юридичного факультету НЮА ім..Я.Мудрого від 30.07.2007 №102 (по стройовій частині) позивача, як студента, з 01.08.2007 зараховано до списків особового складу факультету та поставлено на всі види забезпечення по курсантській нормі, присвоєно військове звання “рядовий”, призначено на посаду курсант.

Наказом начальника військово-юридичного факультету НЮА ім..Я.Мудрого від 14.06.2008 №86 (по стройовій частині) позивача, якому присвоєно військове звання “Лейтенант” з 14.06.2008 виключено зі списків особового складу факультету.

Таким чином, з огляду на норми п. 3 ч. 1 ст. 24 , ч. 4 ст. 25 Закону України № 2232-XII, підлягає зарахуванню до військової служби період з 01.08.2007 до 14.06.2008.

Жодних доказів того, що позивач 31.07.2003 набув статус курсанта матеріали справи не мітять.

У наданій позивачем архівній довідці НЮУ ім..Я Мудрого від 17.01.2023 №Л-15/20 зазначено, що 31.07.2003 позивач був зарахований як студент вищого навчального закладу, а не курсант.

Навчання позивача як студента на військово-юридичному факультету при цивільному вищому навчальному закладі не є військовою службою.

Статус курсанта позивачем отримано виключно після прийняття наказу начальника військово-юридичного факультету НЮА ім..Я.Мудрого від 30.07.2007 №102 (по стройовій частині) та призначення позивача на посаду курсанта.

Крім того, в наказі від 30.07.2007 зазначено, що позивач до призначення на посаду курсанта був студентом, і саме як студента з 01.08.2007 було зараховано до списків особового складу факультету та поставлено на всі види забезпечення по курсантській нормі із присвоєнням звання “рядовий” (а.с.27звоторн.стор).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем зазначений період з 01.07.2007 до 14.06.2008 зараховано до військової служби, що підтверджується витягом із послужного списку позивача (а.с.32).

Стосовно посилання позивача на Указ Президента України №174/93 від 13.05.1993 “Про тимчасові положення про проходження служби громадянами України, який, як зазначає позивач в позові, було чинним на час початку навчання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 п. 4 розділу 1 “Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами”, затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 року № 174/93, що діяв до 07.11.2001, початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом для призовників, призовників і військовозобов`язаних.

Разом із тим, із згідно архівної довідки НЮУ ім..Я Мудрого від 17.01.2023 №Л-15/20, позивач зарахований студентом 31.07.2003.

Таким чином, норми Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами”, затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 року № 174/93, що діяв до 07.11.2001, на норми якого посилається позивач, втратив чинність, з 01.01.2002 на підставі Указу Президента України №1053/2001 від 07.11.2001, а тому взагалі не стосується позивача під час його навчання з 31.07.2003.

Крім того, Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001 затверджено Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

Зазначеним положенням, а саме п. 19 передбачено, що строки військової служби в календарному обчисленні для курсантів (слухачів) визначаються тривалістю навчання.

Таким чином під час навчання позивача діяли норми, які передбачали зарахування до військової служби саме перебування в статусі курсанта, а не студента вищого навчального закладу.

Позивач зарахований курсантом 01.08.2007, і саме з 01.08.2007 відповідачем зараховано період навчання до військової служби, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача зарахувати період навчання позивача з 31.07.2003 до 31.07.2007 до військової служби.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі періоду навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року, та не внесення, у зв`язку з цим, відповідних змін (запису) до послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 ; зобов`язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років на військовій службі період навчання за денною формою на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року; зобов`язання НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) внести до послужного списку особової справи підполковника ОСОБА_1 запис про проходження військової служби у період навчання з 31 липня 2003 року до 31 липня 2007 року на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета