Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №727/606/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №727/606/26

Провадження №3/727/336/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м.Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Терещенко О.Є., розгля-нувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП Укра-їни, –

встановив:

До суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №562983 від 09.01.2026 року вбачається, що 09.01.2026 року о 22 год. 26 хв. у м. Чернівці по вул. Головна, 246, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito 119, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зу-пинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, що підтверджується тестом 657 від 09.01.2026р. Результат огляду становив 0,29 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність пе-редбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 , адвокат Бошелюк Ю.М., подала через систему «Електронний суд» письмове клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні вказує на численні по-рушення з боку працівників поліції законодавчо визначеної процедури проведення ог-ляду на стан сп`яніння. Зокрема, працівниками поліції не було озвучено, які саме озна-ки сп`яніння вони вбачають у ОСОБА_1 а також не було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Ознайомившись з клопотанням адвоката Бошелюк Ю.М., дослідивши письмові та відеоматеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність належних та до-пустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного пра-вопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, при зазначених в протоколі обставинах, а тому справу щодо останнього необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Так, згідно ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням є про-типравна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Статтею 245 КпАП України визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясу-вання обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпе-чення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спри-яють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, ви-ховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміні-стративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона ад-міністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відпо-відальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового ко-лективу.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає адміністративну відповідаль-ність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотич-ного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх ува-гу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до приписів ст.266 КУпАП, огляд водія на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністра-тивне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан, зокрема алко-гольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння, проведений з пору-шенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно ч.2 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних за-собів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є під-стави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною 1 розділу 2 Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передба-чених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`я-ніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне пра-вопорушення, працівниками поліції не встановлено у водія ОСОБА_1 ознак алкоголь-ного сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, та не зазначено їх в про-токолі про адміністративне правопорушення, зокрема в графі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин, всупереч приписам Інструкції.

Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, як то передбачено вимогами ст.266 КУпАП.

Згідно наданих відеоматеріалів, після першої спроби пройти огляд на стан сп`я-ніння, поліцейські повідомили про несправність приладу «Drager», після чого викли-кали другий екіпаж поліції з іншим приладом.

Однак, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстра-тора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що останньому, після численних спроб пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу - взагалі не бу-ло запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Зокрема, працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 щодо наявності у нього такого права.

Окремо суд звертає увагу, що працівниками поліції не було озвучено ОСОБА_1 ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння, що є прямим порушенням вимог п.2 та 3 розділу І Інструкції.

Також, відповідно до вимог пункту 8 розділу ІІ Інструкції, матеріали справи не містять письмового направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмітки про відмову ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівником поліції при скла-денні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції.

Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному до-слідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України за-конодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуа-тації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Суд зауважує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, упов-новажених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визна-чених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних сво-бод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невину-ватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню проце-суальних прав учасників судового провадження.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав лю-дини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та засто-сування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки ли-ше доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгод-жених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність ос-танніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою неви-нуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, – не знайшов підтвердження у судовому засіданні, суд вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передба-ченого ч.1 ст.130 КУпАП - не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим про-вадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 130, 247, 283 КпАП України, -

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КпАП України - за-крити у зв`язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопору-шення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апе-ляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Чернівці, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.Є.Терещенко